Василитчук Андрій Миколайович

	Андрій Василитчук
Особисті дані
Повне ім'я	Василитчук Андрій Миколайович
Народження	13 липня 1965 (56 років)
	Львів, СРСР
Зріст	184 см
Вага	80 кг
Громадянство	СРСР → Україна
Позиція	Захисник
Професіональні клуби*
Професіональні клуби (футзал)
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Андрі́й Микола́йович Василитчу́к (нар. 13 липня 1965, Львів, СРСР) — радянський та український футболіст. Протягом кар'єри гравця виступав на позиції захисника у складі тернопільської «Ниви», дрогобицької «Галичини», львівських «Карпат» та низки інших українських, російських та польських клубів. У складі національної збірної України провів 4 поєдинки. Після завершення кар'єри працював тренером з футзалу та дитячим тренером.

Життєпис

Андрій Василитчук народився у Львові. Вихованець львівського СКА, виступав за дублюючий склад клубу. З 1983 по 1985 рік захищав кольори аматорського клубу «Зірка» (Бердичів), згодом, після нетривалого виступу в тернопільській «Ниві», опинився в розташуванні «Спартака» (Орел), де відіграв два повноцінних сезони.

Протягом 1991–1992 років виступав у складі дрогобицької «Галичини». Влітку 1992 року повернувся до Тернополя, де доволі швидко став одним з лідерів колективу та отримав капітанську пов'язку. У 1993 та 1994 роках викликався до лав національної збірної України, у складі якої провів 4 гри. За словами самого футболіста, міг опинитися у київському «Динамо» та американському клубі «Чикаго Файр», однак з жодним з варіантів не склалося.

У 1995 році перейшов до табору львівських «Карпат», однак, провівши у Львові всього 4 місяці, отримав травму та змушений був шукати нову команду. Протягом 1996 року виступав у Росії за камишинський клуб «Енергія-Текстильник» та сочинську «Жемчужину», однак у жодному з клубів не закріпився і повернувся на Батьківщину.

Транзитом через вінницьку «Ниву» опинився у польському «Гетьмані», де виступав протягом трьох сезонів та провів більше, ніж 100 матчів.

Після повернення в Україну зайнявся популяризацією футзалу. Працював помічником тренера футзального клубу «Енергія», а у 2004 році очолив команду напередодні матчів плей-оф чемпіонату України[1]. Згодом на громадських засадах обіймав посаду спортивного директора клубу «Лемберг», який вдалося підняти з аматорського рівня до рівня Першої ліги чемпіонату України з футзалу.

Працював дитячим тренером у СДЮШОР «Карпати», тренуючи хлопців 2002 року народження.

Виступи за збірну

Матчі Андрія Василитчука за національну збірну України
#	Дата	Стадіон	Суперники	Рахунок	Турнір
01.	16.10.1993	«Симеон Стедіум», Гай-Пойнт	США — Україна	1-2	Товариський матч	90'
02.	20.10.1993	«Джек Мерфі», Сан-Дієго	Мексика — Україна	2-1	Товариський матч	90'
03.	23.10.1993	«Гудмен Стедіум», Бетлехем	США — Україна	0-1	Товариський матч	85'
04.	25.05.1994	Республіканський стадіон, Київ	Україна — Білорусь	3-1	Товариський матч	46'	18'

Сім'я

Дружина — Оксана Вахула. Побралися у 1992 році.
Донька — Наталія (1992 р.н.).
Син — Андрій (1997 р.н), займався футболом у СДЮШОР «Карпати», однак професійним футболістом так і не став

Примітки

Олександр Стефанків: Сафонов не знайшов спільної мови з гравцями. «Високий Замок». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.

Література

Статистичні дані IV Чемпіонату України з міні-футболу сезону 1996-1997 рр.

Посилання

Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
Профіль гравця. «Allplayers». Процитовано 22 листопада 2014.
Профіль гравця (рос.). «Footbook». Процитовано 22 листопада 2014.
Профіль гравця (рос.). «Футбольная Украина». Процитовано 22 листопада 2014.

Інтерв'ю

Андрій Василитчук: Суркіс пошкодував 120 тисяч доларів. «Gazeta.ua». 15 жовтня 2006. Процитовано 22 листопада 2014.
Андрій Василитчук: З суддівської кімнати почулися постріли…. Офіційний сайт ФК «Карпати». Процитовано 22 листопада 2014.
Андрій Василитчук: Коли в Тернопіль приїжджали провідні команди країни, то арена заповнювалася вщерть. «Спорт Тернопільщини». 26 лютого 2014. Процитовано 22 листопада 2014.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Олександр Стефанків: Сафонов не знайшов спільної мови з гравцями. «Високий Замок». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.