Василь Ваврик

о. Василь Ваврик, ЧСВВ
Народився	1 грудня 1911; Доброполе, Бучацький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер	6 вересня 1996 (84 роки); Мандер, Альберта, Канада
Поховання	Мандер
Країна	Австро-Угорщина; ЗУНР; Польська Республіка; Канада
Національність	українець
Діяльність	ієромонах, богослов, біблеїст, педагог, капелан
Alma mater	Папський Григоріанський університет і Папський Біблійний Інститут
Ступінь	доктор богослов'я
Батько	Олексій (Олександр) Ваврик
Мати	Марія Ваврик
Брати, сестри	Михайло Ваврик

Василь Ваврик (хресне ім'я Борис; 11 грудня 1911, с. Доброполе — 9 вересня 1996, м. Мондер, Канада) — український церковний діяч, священник УГКЦ, василіянин, доктор богослов'я, біблеїст, педагог, військовий капелан. Рідний брат історика Церкви і літургіста о. Михайла Ваврика ЧСВВ.

|матір=

Життєпис

Народився 11 грудня 1911 в селі Доброполе Бучацького повіту (нині Чортківський район Тернопільської області) в сім'ї Олексія (Олександра) Ваврика і Марії Ваврик (інша лінія Вавриків). Початкову школу закінчив у рідному селі, середню освіту здобув у Бучацькому місійному інституті імені святого Йосафата (1921—1924). 14 вересня 1924 року вступив до Василіянського Чину на новіціат у Крехові, де 14 січня 1928 року склав перші обіти, а вічні — 14 січня 1933 року. Довершував два роки гімназійних студій (т. зв. гуманістику) та риторику у Крехові 1926—1927 і Лаврові (1927—1929), філософію в Добромильському монастирі (1929—1931), а богослов'я в монастирі св. Юра в Кристинополі (1931/1932, мав рік перерви, і 1933—1934). Священничі свячення отримав у Крехівському монастирі 26 серпня 1934 року з рук Перемишльського єпископа Йосафата Коциловського.

Після свячень працював на Закарпатті: в Ужгороді — викладав догматичне богослов'я, вступ до Святого Письма і церковну історію василіянським студентам богослов'я (1934—1935), і в Мукачеві — викладав латисньку і німецьку мови, зоологію і ботаніку василіянським студентам гуманістики (1935—1937). У 1937—1940 роках продовжив богословські студії в Папському Григоріянському університеті в Римі[1], де на основі тези «De exegesi S. Basilii Magni» (захист 10 липня 1940) здобув докторат з богослов'я.[2] 3 липня 1941 року в Папському Біблійному інституті здобув ліценціят з біблійних наук.[3] У 1942—1943 роках був капеланом і перекладачем в італійській армії на Східному фронті; побував на сході України та в Росії. Влітку 1943 опинився в Мерано (північ Італії), де кілька місяців чекав на звільнення зі служби.[4]

З 1946 року працював у США, зокрема професором богослов'я та Святого Письма у колегії св. Василія Великого. У 1950—1954 роках — сотрудник парафії св. Юрія у Нью-Йорку. Редактор видавництва «Слово доброго пастиря» у США в 1954—1961 роках. У 1966 році навчався в Школі Біблії в Єрусалимі. Потім працював у Канаді (Ґримзбі, Оттава, Едмонтон, Мондер).

Помер у Мондері 9 вересня 1996 року. Похований на українському католицькому цвинтарі святих апостолів Петра і Павла в Мондері.

Публікації

«Червоні обманці без маски» (Жовква 1933)
Laveille «Свята Тереса від Дитяти Ісуса (1873—1897)» / переклад о. Василя Ваврика ЧСВВ (Мукачево 1936)
«Doctrina Sancti Basilii Magni de inspiracione S. Scripturae» (Рим 1943)
«Комунізм а релігія» / серія: Слово Доброго Пастиря (Нью-Йорк 1950)
«Де Петро там Церква» / серія: Слово Доброго Пастиря (Нью-Йорк 1952)
«В Канадійськім Люрді» / серія: Слово Доброго Пастиря (Нью-Йорк 1954)
«Траґедія модерної молоді» / серія: Слово Доброго Пастиря (Нью-Йорк 1955)
«Святе Письмо — Боже Слово» / серія: Слово Доброго Пастиря (Нью-Йорк 1956)
«Святе Письмо: Книги-переклади-пояснення» / серія: Слово Доброго Пастиря (Нью-Йорк 1956)
«Єпископ Сотер Ортинський Чина Святого Василія Великого. У сорокаліття його смерти» / серія: Слово Доброго Пастиря (Філадельфія 1956)
«Ласка Божа діюча» / серія: Слово Доброго Пастиря (Нью-Йорк 1957)
«Люрд 1858—1958» / серія: Слово Доброго Пастиря (Нью-Йорк 1958)
«Святі Тайни — джерела ласк» / серія: Слово Доброго Пастиря (Нью-Йорк 1958)
«Зоряний хлопчик отець Василько» (Мондер 1965)

Примітки

Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 210.
Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 304.
Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 209.
Грім Є. Один епізод із німецької окупації Галичини очима італійського військового капелана Базіліо Лоренці (о. Василя Ваврика, ЧСВВ) // Господь і я, березень-квітень 2016, с. 34-37.

Джерела

Волинський В. Василь-Борис // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 216. — ISBN 966-528-197-6.
Дрібненький В., ЧСВВ. Вінок на могилу блаженної пам'яті отця Василя Ваврика, ЧСВВ // Світло, листопад 1996. — С. 388.
Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 210.

[2] Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 304.

[3] Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 209.

[4] Грім Є. Один епізод із німецької окупації Галичини очима італійського військового капелана Базіліо Лоренці (о. Василя Ваврика, ЧСВВ) // Господь і я, березень-квітень 2016, с. 34-37.