Васнецов Аполлінарій Михайлович

Народився в родині спадкового православного священика Михайла Васильовича Васнецова (1823-1870), який походив зі стародавнього вятського роду Васнецових, у родині було п'ятеро братів, троє з них старші. Батько був високоосвіченою людиною, саме він прищепив Аполлінарієві любов до природи. Найбільшу роль у формуванні Аполлінарія як художника зіграв його рідний брат Віктор. Разом вони ходили малювати в ліс. Протягом усього життя Віктор залишався для Аполлінарія дбайливим братом та авторитетом у галузі мистецтва.

У 1866 році померла мати, Аполлінарія Іванівна, у 1870 помер батько, після чого за виховання дітей узялася тітка Єлизавета Олександрівна Шиляєва.

Восени 1872 року у Вятку до Аполлінарія з Петербурга на деякий час приїхав Віктор, який нещодавно закінчив духовну семінарію. Побачивши малюнки молодшого брата, він забрав його в столицю. У Петербурзі Аполлінарій вступив до реального училища, де протягом декількох років вивчав математику, фізику, хімію та геологію. У цей час живописом займався мало.

У 1875 повернувся у Вятку.

У 1877 одружився з Олександрою Володимирівною Рязанцевою, яка належала до великого роду фабрикантів на Косі.

У 1878 році вперше приїхав у Москву, де був вражений стародавніми монастирями та храмами Кремля. У Москві познайомився з роботами Івана Шишкіна й Архипа Куїнджі, а в 1882 через брата Віктора познайомився з відомим меценатом Савою Мамонтовим, та отримав від нього запрошення до маєтку Мамонтових Абрамцево. Митецька атмосфера Абрамцева та нові товариші сприяли становленню молодого художника. Велику роль у формуванні Васнецова-пейзажиста зіграли роботи Василя Полєнова. Серед робіт цього часу помітними є:

Сірий день

• Вигляд маєтку. Абрамцево (1890)
• Сірий день (1883)
• Лісова стежка. Абрамцево (1885)

Весною 1886 здійснив мандрівку до України, відвідав Крим, який вразив його своїми барвами та ландшафтами. В цей час були створені низка етюдів, на основі яких написані картини, серед яких:

Батькiвщина

• Батьківщина (1886)
• Сутінки (1889)

У 1890 році здійснив подорож по Півночі Російської імперії. Красиві пам'ятки Сибіру і Уралу були відбиті у великій кількості полотен:

Тайга на Уралі

'Кама'

• Ліс на горі Благодать, Середній Урал (1890)
• Тайга на Уралі (1890)
• Гірське озеро. Урал (1892)
• Степи Оренбурга (1895)
• «Кома» (1895)

У 1895 році відправився на Кавказ, де був глибоко вражений красою гір. Здійснив сходження на льодовик Ельбрусу, відвідав Тифліс, жив у Дарьяльскій ущелині й створив велику кількість ескізів:

• Вид на Ельбрус з Борнемуту (1895)
• Червоні Скелі в Кисловодську (1896)
• Ельбрус до сходу сонця (1897)
• Дар'ял (1897)

У 1890 році здійснив подорож Європою, відвідавши Францію та Італію, де вивчав твори відомих майстрів.

Перші роботи, присвячені середньовічній Москві у творчості художника з'являються В 1831 році, коли він був залучений до ілюстрації «Пісні про купця Калашникова» для ювілейного видання творів М. Ю. Лермонтова. Свій розвиток тема отримала в 1897 — тоді С. І. Мамонтов доручив Аполлінарієві Михайловичу створити ескізи декорацій до опери М.П Мусоргського «Хованщина». За ескізами Васнецова К. О. Коровіним та С. В. Малютіним були написані декорації.

1901 рік став видатним для художника. За заслуги в галузі історичної композиції він був обраний членом-кореспондентом Московського археологічного товариства. Того ж року Васнецова запросили на посаду керівника пейзажної майстерні в Московське училище живопису. Більшу частину свого вільного часу митець проводить над створенням історичної панорами Москви.

В 1911 році, будучи визнаним знавцем архітектури та життя столиці XVII сторіччя, Аполлінарій Михайлович отримує замовлення від відомого московського антрепренера С. І. Зиміна оформити для єго театру оперу П. І. Чайковського «Опричник».