Васубандгу

Васуба́ндгу[2] (? — ?) — гандхарський буддистський мислитель 4 століття, один із центральних теоретиків школи йогачара, молодший брат мислителя Асанги.

Васубандгу
санскр. वसुबन्भु
Скульптура Васубандгу (Ункей, 1212)
Народився 4 століття
Пурушапур
Помер 4 століття
Айодх'я
Місце проживання Гандгара
Діяльність буддистський монах
Відомий завдяки завдяки розвитку секти йогачара
Вчителі Penchen Mi Wang Gad[1] і Pakpa Namdrol Déd[1]
Відомі учні Lobpön Gangwa Peld[1], Sthiramatid[1], Дігнага[1], Drachompa Chö Kyobd[1] і Pakpa Namdrol Déd[1]
Знання мов санскрит
Посада Zen Patriarchd
Конфесія Йогачара
Брати, сестри Асанга

Короткі відомості

Васубандгу народився у 1-й половині 4 століття у країні Гандхарі, місті Пурушапурі[3], у сім'ї брахмана[4] Каучіки. В юнацькому віці він потрапив у монастир буддистської школи Сарвастівади, течії хінаяни, де вивчав Абгідгарму за зводом Махавібхаші. Незадоволений навчанням, Васубандгу вирішив зібрати матеріали про Абгідгарму самостійно і написав у віршах трактат «Абгідгарма-коша» зі своїми коментарями. У трактаті містився детальний огляд предмету, а також критика окремих положень Махавібхаші з позицій школи Саутрантіка, з вчителями та представниками якої він активно спілкувався.

Під час роботи над «Абгідгарма-кошею» Васубандгу подорожував різними містами і монастирями Індії. Зустрівшись зі своїм учителем Буддхамітрою, він критикував махаяну. Вістря критики було скероване на трактат його брата Асанги про систему йогачара, який Васубандгу вважав занадто громіздким і складним. Проте згодом молодий критик сам навернувся до махаяни. Згідно з буддистськими переказами одного разу Асанга, вдаючи з себе хворого, викликав Васубандгу до рідного міста і нав'язав йому діалог. Розмова велася про махаяну і молодший брат зрозумів її переваги перед хінаяною. Швидко опанувавши махаяністьке вчення, Васубандгу каявся у своїму минулому невігластві так, що навіть збирався відрізати собі язика, але Асанга запропонував йому використовувати його для поширення опанованого вчення. Васубандгу послухався і після смерті Асанги написав коментарі до багатьох махаянстських сутр, а також власні трактати. Вивчаючи махаяну, він упорядкував коментарі до Акшаяматрінірдеша-сутри і Даша-бхуміки, а потім зайнявся детальним описом фундаментальних основ йогачари.

Після написання «Абгідгарма-коші» Васубандгу користувався популярністю при дворі правителів династії Гупта — Вікрамадіт'я і Баладіт'я. У біографіях Васубандгу докладно розповідається, як він багаторазово перемагав в інтелектуальних суперечках з представниками різних шкіл і отримував від правителів великі грошові винагородження. Зокрема, у переказах Чандра Гупта II нагородив його 300 тисячами золотих монет за перемогу над школою самкх'я. Ставши багатим, Васубандгу використовував гроші для заснування нових монастирів і благодійної діяльності. За це після смерті його було визнано бодхісаттвою, а у деяких сектах — другим буддою після Шак'ямуні.

Помер Васубандгу у 80-річному віці, наприкінці 4 століття. Його трактати «Трімшіка» (唯識三十頌) і «Вімшатіка» (唯識二十頌) справили великий вплив на розвиток східноазійського буддизму. Серед фундаментальних праць Васубандгу вирізяють:

  • Махаяна-самграха (Mahāyāna-samgraha)
  • Даша-бхумікабхас'я (Daśabhūmikabhāsya)
  • Чатухшатака-шастра (Catuhśataka-śāstra)
  • Махаяна шатадхарма-пракашамукха шастра (Mahāyāna śatadharmā-prakāśamukha śāstra)
  • Амітаюс-сутропадеша (Amitayus sutropadeśa)
  • Сукхавати-в'юхопадеша (Sukhāvatī-vyūhopadeśa)

Примітки
  1. Tibetan Buddhist Resource Center — 1999.
  2. санск. वसुबन्भु Vasubandhu Васубандгу
    кит. 世親
    天親
    婆藪般豆
    婆藪般頭    		 Shìqīn
    Tiānqīn
    Pósǒubāndòu
    Pósǒubāntóu    		 Шіцинь
    Тяньцинь
    Посоубандоу
    Посоубантоу
    кор. 世親
    天親
    婆藪般豆
    婆藪般頭    		 세친 Сечхін
    яп. 世親
    天親
    婆藪般豆
    婆藪般頭    		 せしん
    てんじん
    ばすばんず
    ばすばんず    		 Седзін
    Тендзін
    Хадзубандзу
    Хадзубандзу
  3. Сучасний Пешавар, Пакистан.
  4. За іншими відомостями кшатрія.

Джерела та література
  • (рос.) Торчинов E.A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.- 304 с. ISBN 5-93597-019-8(С.?)
  • (рос.) Васубандху. Энциклопедия абхидхармы, или Абхидхармакоша. Разделы I – IV. / Перевод с санскрита, введение, комментарий и реконструкция системы Е.П.Островской и В. И. Рудого. – Москва.: Научно-издательский центр «Ладомир», 1998 – 2001.
  • (рос.) Васубандху. Энциклопедия буддийской канонической философии (Абхидхармакоша). Разделы V – VI / Перевод с санскрита, введение, комментарий и реконструкция системы Е.П.Островской и В. И. Рудого. – СПб., Издательство Санкт-Петербуржского университета, 2006.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.