Васюта Михайло Адамович

Народився в бідній селянській родині. Батько і брати були активними учасниками комуністичного революційного руху. Працював у сільському господарстві, наймитував у пані Трилевич і пана Барановського.

Член Комуністичної партії Західної України з 1930 року.

За організацію сільськогосподарського страйку у 1932 році заарештований польською владою і засуджений на п'ять років ув'язнення. Після виходу на волю продовжував революційну діяльність. У 1936 році був організатором травневої демонстрації безробітної молоді в Уховецьку.

У 1937 році знову заарештований і засуджений на дев'ять років ув'язнення. Перебував у ковельській, люблінській та равицькій в'язницях. Вийшов на волю у вересні 1939 року, після початку Другої світової війни.

22 жовтня 1939 року обраний депутатом Народних зборів Західної України.

На початку 1940 року був ініціатором створення і організатором першого у Волинській області колгоспу, який і очолив.

У січні 1940—1941 роках — голова колгоспу імені Сталіна села Уховецьк Ковельського району Волинської області.

З червня 1941 року перебував у евакуації в Києві та Харкові. Навчався у артилерійському училищі РСЧА.

У 1942 році був направлений ЦК КП(б)У у радянський партизанський загін на Чернігівщині. Служив командиром 2-го взводу 2-ї роти партизанського загону імені Боженка партизанського з'єднання Попудренка.

Загинув під час нападу радянських партизан на село Тупичів. Там був і похований, а у 1968 році перезахоронений на кладовищі Уховецька Ковельського району Волинської області.

Мати Михайла Васюти, Васюта Парасковія Варфоломіївна, обиралася депутатом Верховної Ради СРСР 2-го скликання (1946—1950 роки).

• молодший лейтенант

• орден Вітчизняної війни І ст. (посмертно)

• Борці за возз'єднання — Львів: Каменяр, 1989 рік — с.46—47.