Ведмідь малайський

Малайський ведмідь або біруанг (Helarctos malayanus) — найменший серед ведмедів. Живе у джунглях Південно-Східної Азії. Довжина його тіла становить всього 1,2 метри, а маса тіла — до 40 кг. Одним з наукових центрів, що вивчають цих тварин є Зоопарк Ланьчжоу.

?
Малайський ведмідь

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Псовиді (Caniformia)
Родина: Ведмедеві (Ursidae)
Рід: Helarctos
Horsfield, 1825
Вид: Малайський ведмідь
Helarctos malayanus
(Raffles, 1821)
Синоніми
Heliarctus Tilesius, 1850

Ursus malayanus Raffles, 1821
Helarctos euryspilus Horsfield, 1825
Helarctos malayanus Horsfield, 1825
Helarctos anmamiticus Heude, 1901

Посилання
Вікісховище: Category:Helarctos malayanus
Віківиди: Helarctos malayanus
EOL: 328074
ITIS: 621847
МСОП: 9760
NCBI: 9634

Зовнішній вигляд

Ареал розселення малайського ведмедя (коричневий — теперішній, чорний — колишній)

Малайський ведмідь — найдрібніший представник родини ведмедевих: у довжину він не перевищує 1,5 м (плюс 3–7 см хвіст), висота в холці всього 50–70 см; маса 27–65 кг. Самці на 10–20% більші за самиць. Це кремезна, сильна тварина з короткою і широкою мордою. Вуха короткі, округлі. Кінцівки високі з непомірно великими лапами; кігті дуже великі, вигнуті. Стопи голі. Ікла невеликі; корінні зуби невеликі, сплощені. Хутро у біруанга коротке, жорстке і гладке, забарвлення чорне, яке на морді переходить в чало-жовтий. Іноді світло-бурими бувають і кінцівки. На грудях звичайно є велика білувата або руда пляма у вигляді підкови, що нагадує за формою і кольором сонце, що сходить (звідси наукова назва роду — Helarctos, «сонячний ведмідь»)[1][2].

Поширення

Біруанг поширений від північного сходу Індії (Ассам) і, можливо, південної частини Китаю (Сичуань) через М'янму, Таїланд, півострови Індокитай і Малакка до Індонезії (Суматра і Калімантан). На острові Борнео живе підвид Helarctos malayanus euryspilus.

Спосіб життя і живлення

Цей ведмідь мешкає в тропічних і субтропічних лісах передгір'їв і гір Південно-Східної Азії. Він добре пристосований до лазіння по деревах і, будучи нічною твариною, часто цілими днями спить або приймає сонячні ванни в гілках дерев, де будує собі подобу гнізда. Тут же він годується листям і плодами, заламуючи гілки так, як це робить гімалайський ведмідь. У зимову сплячку не впадає.

Біруанг всеїдний. Живиться він переважно комахами( бджолами, термітами) і земляними хробаками, а також пагонами, кореневищами і плодами рослин. Довгий тонкий язик допомагає біруангові добувати термітів із гнізд і мед. Крім того, біруанги їдять дрібних гризунів, птахів і ящірок, а також падло, що залишається після трапез тигрів. У густонаселених районах може ритися в смітті, нападати на худобу і розоряти плантації (бананів, кокосових пальм). Потужні щелепи дозволяють йому розкушувати кокосові горіхи[3].

Малайський ведмідь
Довгий тонкий язик біруанга

Розмноження

Самиця після 95 днів вагітності приносить 1–2 дитинчат. Вагітність може бути з латентною стадією — в цьому випадку вона затягується на 174–240 днів. Новонароджені сліпі і безволосі і важать всього 300 г. Ведмежата залишаються з матір'ю приблизно до 3 років.

Тривалість життя біруанга (у неволі) — до 24 років.

Статус популяції

Біруанг є одним з найбільш рідкісних видів ведмедів. Цей вид занесено до червоного списку МСОП зі статусом «знаходяться в уразливому становищі» (англ. Vulnerable, VU). Він також входить до Додатку 1 Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Їх точна чисельність невідома.

Його нерідко тримають в неволі і навіть як домашню тварину. Серце і жовчний міхур біруанга використовуються в традиційній азійській медицині.

Точних даних про дику популяцію ведмедів немає. Знищення місць існування призвело до значного скорочення їх чисельності. Нині в багатьох районах охороняється і рідше стає об'єктом полювання.

Посилання

Примітки

  1. Бируанг или малайский медведь (Helarctos malayanus). Энциклопедия. Материал для реферата. animalworld.com.ua. Процитовано 20 травня 2020.
  2. Малайский медведь. Фото, описание, ареал, питание, враги. wildfauna.ru (рос.). Процитовано 20 травня 2020.
  3. Ведмідь малайський. www.zoolog.com.ua. Процитовано 20 травня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.