Вейдле Володимир Васильович

Вейдле Володимир Васильович (13 березня, 1895, Санкт-Петербург — 5 серпня, 1979, Париж, Франція ) — російський поет-емігрант, викладач, літературознавець, філолог, філософ, історик мистецтва.

Вейдле Володимир Васильович
Народився 13 березня 1895(1895-03-13)
Санкт-Петербург
Помер 16 грудня 1979(1979-12-16) (84 роки)
Париж
Громадянство Російська імперія Франція
Національність росіянин
Місце проживання Санкт-Петербург, Перм, Париж
Діяльність поет, письменник, літературний критик, мистецтвознавець, філософ
Відомий завдяки філософ, філолог, історик мистецтва, письменник
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Знання мов французька[1] і російська[1]
Заклад Пермський державний університет

Життєпис, ранні роки, освіта

Народився у Санкт-Петербурзі.

Закінчив 1912 року німецькомовне реальне училище при реформатському училищі. Влаштувався на навчання у Петербурзький університет, де спеціалізувався на кафедрі загальної історії (Історико-філологічний факультет). По закінченні був залишений при університеті як викладач.

Після бурхливих подій лютого 1917 року покинув Петроград і протягом трьох років (1918-1921 рр.) викладав історію мистецтва в Пермському університеті.

Еміграція у Францію (1924 р.)

Вейдле володів чотирма європейськими мовами, тому переїзд у Західну Європу не був надто важким. 1924 року емігрував у Францію. Друкував власні твори у емігрантських виданнях, серед котрих — «Числа», «Новый град», «Современные записки» та інших, після закінчення 2-ї світової війни — у «Новом журнале», «Новом русском слове», «Вестнике РСХД».

У повоєнний період продовжив викладацьку діяльність. Як викладач працював у Європейському коледжі у місті Брюгге, в університетах міст Мюнхен, Принстон та у Нью-Йорку. Як історик мистецтва брав участь у численних міжнародних конференціях по мистецтву.

Французи вважали його власним письменником. Вейдле отримав від міністра культури Франції почесне звання «Кавалера літературних заслуг» [2]. Багаторічний викладач у 1925 — 1952 роках у заснованому С. Н. Булгаковим Свято-Сергіївському Богословському інституті в місті Париж.

Друковані твори

  • Умирание искусства. - Париж, 1937; - СПб.: AXIOMA, 1996. 333 с.[3]
  • Вечерний день: Стpаница из истории европейской архитектуры, искусства, литературы. - Нью-Йорк: Изд. имени Чехова, 1952. 219 с.[3]
  • Вечерний день: Стpаница из истории европейской архитектуры, искусства, литературы. - Нью-Йорк: Изд. имени Чехова, 1952. 219 с.[3]
  • Рим. - Париж, 1967.[3]
  • Безымянная страна. - Париж, 1968. 164 с.[3]
  • О поэтах и поэзии. - Париж, 1973.[3]
  • После "Двенадцати": Приношение кресту на могиле Александра Блока. - Париж: УМСА-Рress, 1973. 67 с.[3]
  • Зимнее солнце. Из ранних воспоминаний. Вашингтон, 1976.[3]
  • Эмбриология поэзии. - М.: LVS, 2001. 128 с[3]
  • эссе «Петербургская поэтика», 1968

Див. також

Джерела

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.