Векслер Абрам Йосипович

Абрам Йосипович Векслер (нар. 15 серпня 1919, Китайгород пом. 1982, Одеса) український радянський художник; член Спілки художників України з 1957 року. Батько графіка Віталія Векслера.

Абрам Йосипович Векслер
Народження 15 серпня 1919(1919-08-15)
Китайгород
Смерть 1982(1982)
 
Країна  СРСР
Навчання Одеський художній інститут
Діяльність художник
Нагороди
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За бойові заслуги»

Біографія

Народився 15 серпня 1919 року в селі Китайгороді (тепер Вінницький район[1] Вінницької області, Україна). 1936 року закінчив Одеський художній інститут (викладачі Юлій Бершадський, Павло Волокидін, Теофіл Фраєрман). У 19361941 роках викладав в Одеському художньому училищі. Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1944 року.

Брав участь у виставках: республіканських з 1948 року, всесоюзних з 1955 року. Жив в Одесі в будинку на вулиці Подбєльського, 13, квартира 4. Помер в Одесі у 1982 році.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису. Особливу увагу приділяв темі праці китобоїв та моряків, подвигу радянських людей під час Другої світової війни. Основні твори:

  • «Село Водички» (1936);
  • «Дівчина у білому береті» (1938);
  • «Дівчина у шарфі» (1940);
  • «Автопортрет у касці» (1945);
  • «О. Пушкін і А. Міцкевич» (1950);
  • «На березі моря» (1951);
  • серія «Портрети стахановців» (1954—1972);
  • «Китобої прийшли» (1955);
  • «Хвіртка» (1955);
  • «Школярка з Китаю» (1956);
  • «До рідних берегів» (1957);
  • «Одеський порт. Китобої повернулися» (1960);
  • триптих «Не забудемо» (1961—1965);
  • «Студентка з Ґани» (1962);
  • «Горобчики» (1964);
  • «Осінній мотив» (1966);
  • «Китобої» (1968);
  • «Зустріч китобійної флотилії „Слава“» (1970);
  • «На рейді» (1976);
  • «Доцент» (1976);
  • «Актор В. Михайлов» (1976);
  • «Художник» (1977);
  • «Гурман» (1977);
  • «Біля моря» (1979),;
  • «Робітниця Одеського порту» (1980);
  • «Дощик. Дахи» (1980).

Нагороди

Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985), медалями «За оборону Одеси» (3 листопада 1943), «За перемогу над Німеччиною», «За бойові заслуги» (12 червня 1968)[2].

Примітки

Література

  • А. И. Векслер: Каталог. Одеса, 1982;
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.