Велика Бакта

Вели́ка Бакта село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

село Велика Бакта

Палац Очкаї, ХІХст.
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Берегівський район
Громада Берегівська громада
Код КАТОТТГ UA21020030070034520
Облікова картка Облікова картка села Велика Бакта 
Основні дані
Засноване 1363
Населення 1047
Площа 1,065 км²
Густота населення 983,1 осіб/км²
Поштовий індекс 90252
Телефонний код +380 03141
Географічні дані
Географічні координати 48°09′39″ пн. ш. 22°39′50″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Водойми річка Верке
Місцева влада
Адреса ради 90252, с. Велика Бакта, вул. Свободи, 10/а
Карта
Велика Бакта
Велика Бакта
Мапа

 Велика Бакта у Вікісховищі

Водонапірна башта, 1936 р.

Історія

Перша письмова згадка про село датується 1232 роком. Тривалий час основним населенням невеличкого села була прислуга з розташованого неподалік Боржавського замку. Ім'я поселення вже згадувалося в 1232 році під назвою Bagothа. За однією з версій, сама назва «Бакта» походить від прізвища угорських дворян Боктаї, який певний час володіли селом.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1084 особи, з яких 532 чоловіки та 552 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1022 особи.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 60,74 %
угорська 31,23 %
російська 6,59 %
вірменська 0,67 %
молдовська 0,19 %
словацька 0,19 %
білоруська 0,10 %
німецька 0,10 %

Цікаво

Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція

На території села розташована Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція, створений у 1989 році на базі Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції. В свою чергу, ця дослідна станція продовжила діяльність заснованого на початку XX століття владою Угорщини королівського сільськогосподарського інституту.

Палац Очкаї

Головне приміщення дослідної станції розташоване в архітектурній пам'ятці кінця XIX століття, палаці Очкая (угорського офіцера). В літературі зустрічається також визначення «палац Готтесмана», за ім'ям австрійського землевласника Адольфа Готтесмана, який в середині XIX століття викупив землі Великої Бакти разом із палацом у сімейства Очкаї, та перебудував палац в його сьогоднішньому вигляді.

Цікавим об'єктом є також господарське приміщення палацу, згодом — інституту, у підвалах якого за часів перебування Закарпаття в складі Чехословацької республіки (1919—1939) проводилась селекційна робота з виноградом. В радянський час в приміщенні була бібліотека, на початку 2000-х рр. частина споруди була орендована під швейний цех, решта знаходиться в поганому стані.

Поруч із палацом (адмінбудівлею ЗІ АПВ) знаходиться розвісиста тополя, вік якої сягає 200, за іншими припущеннями, 300 років. Обхват тополі — понад 6 метрів, таким чином, це дерево є одним з найбільших для свого виду в Україні.

Палац Очкаїв та вікова тополя становлять основу гербу та прапора с. Велика Бакта.

Поруч із палацом знаходиться парк, закладений у 18-му столітті, занесений до природно-заповідного фонду Закарпаття як пам'ятка місцевого значення. В нетрях парку знаходиться зруйнований склеп, у якому в період з 19 століття по 1944 рік були поховані сім членів родини Очкаїв. Місцезнаходження склепу наразі не визначено.

В центрі села В. Бакта знаходиться пам'ятка технічної культури водонапірна башта 1936 року, зведена за часів чехословацького правління. На даний час дерев'яна обшивка башти пошкоджена, споруда не функціонує.

Археологічні знахідки

У південно-східній околиці села розташований курган, відомий під назвою Курган Красуні. Поблизу нього знайдено римські монети Марка Антонія, Августа, Трояна.

Туристичні місця

- курган, відомий під назвою Курган Красуні. Поблизу нього знайдено римські монети Марка Антонія, Августа, Трояна.

- Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція, створений у 1989 році

- Палац Очкаїв

- пам'ятка технічної культури — водонапірна башта 1936 року

- парк, закладений у 18-му столітті

- зруйнований склеп, у якому в період з 19 століття по 1944 рік були поховані сім членів родини Очкаїв

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.