Велика Доч

Вели́ка Доч село в Україні, Чернігівській області, Ніжинському районі.

село Велика Доч
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Ніжинський район
Громада Височанська сільська громада
Основні дані
Населення 794
Площа 9 км²
Поштовий індекс 16412
Телефонний код +380 4653
Географічні дані
Географічні координати 51°18′53″ пн. ш. 32°34′51″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Місцева влада
Адреса ради 16431, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Велика Доч, вул.Привокзальна,45
Карта
Велика Доч
Велика Доч
Мапа

Велика Доч у сучасній історії бере початок у другій половині XX сторіччя, на територіі села знаходився Савченків хутір. По даних карт тих часів знаходився на західній частині села. В кінці 19 сторіччя через територію села була прокледена Любаво-Роменська залізниця. Ділянка Гомель-Бахмач була відкрита у 1874 році. З відкриттям залізниці був збудований залічничний вокзал. В серпні 1919 року на території станції відбувалися бойові сутички Червоної та Білої армії. Стрілянина була за участю бронепоїздів «Орёл»-зі сторони Білих та бронепозд «Советская Россия» зі сторони червоних. Для підтримки поїзда використовувалася кіннота та артилерія малого калібру[1].

11 вересня 1941 село окупували фашистські загарбники, було звільнене 8 вересня 1943 року.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.

Залізничний вокзал

У радянські часи працювали такі підприємства:

  • РТП (Ремонтно Транспортне Підприємство (рання назва МТС Машинно Трактрона Станція). Підприємство займалося ремонтом двигунів до тракторів, також на підприємстві був парк автомобілів по домомозі, та обслуговуванню колгоспів району.
  • Консервний завод. Основна спеціалізація-переробка овочів та фруктів з навколишніх колгоспів.
  • Міжколгоспне об'єднання хімічного оброблення полів (сільгоспхімія)
  • Комбікормовий завод
  • На території села знаходилися дві тваринних ферми колгоспу «Переможець» (с. Шаповалівка)
  • Два (три) асфальтних заводи
  • Залізнична станція: товарна та пасажирська
  • Хлібо-приймальне відділення (Заготзерно).

Оскільки на території села знаходиться залізниця, то підприємства району мали філії по прийому-відвантаженні вантажів

  • Склад по прийому та зберіганню твердого палива (Паливний склад)
  • Склад по прийому та зберігання нафтопродуктів (Нафтобаза)
  • Філія Шабалинівського спиртзаводу (Спиртбаза)
  • Філія Борзнянської РАЙСПОЖИВспілки (Райсоюз)
  • Філія прийому фруктів від населення Київської кондитерської фабрики ім К. Маркса (нинішній Рошен)
  • Філія прийому та зберігання будівельних матеріалів районної дорожньої служби (Автодор)
  • Філія прийому та зберігання будівельних матеріалів районної будівельної організації

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1044 особи, з яких 482 чоловіки та 562 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 786 осіб[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

МоваВідсоток
українська 97,10 %
російська 2,52 %
білоруська 0,38 %

Сучасність

На цей час на території села працюють такі організації:

  • Залізнична станція товарна та пасажирська
  • Дочинське ХПП (хлібоприймальне підприємство)
  • Склад по прийому та зберіганню твердого палива (Паливний склад)

Інфрастуктура села складається із

  • Школи першого рівня (Початкової школи 1-4кл)
  • Фельдшерсько-Акушерського пункту
  • Чотири магазини
  • Церква
  • Поштове відділення
  • Сільського будинку культури, у приміщенні якого знаходиться:
    • Актова зала, з можливістю перегляду кінофільмів
    • Бібліотека
    • Танцювальна зала

Серед природних пам'яток — стародавній дуб (до 300 років).

  • 4 листопада 2008 у селі відкрито меморіальний знак у пам'ять про жертв комуністичного Голодомору.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.