Велика Кроква

Велика Кроква (1962)

Велика Кроква (2008)

У 1886 році Закопане офіційно отримало статус курорту. Після здобуття Польщею незалежності кожен курорт країни був зобов'язаний розвивати так званий регуляторний план, що полягає в упорядкуванні просторової політики міста та окресленні незабудованої території, призначеної для відпочинку та спорту. У 1923 році з ініціативи Міністерства публічної діяльності, територія від Кузні до вершини Крокви була охоплена новим проєктом архітектурного управління, створеного в 1922 році інженером Каролем Стриєнським — як туристично-спортивний парк, який був включений до регулятивного плану міста Закопане. Проект включає численні спортивні споруди, в тому числі лижний трамплін. Для реалізації задуманих планів було створено компанію «Спортивний парк» (Park Sportowy) з священиком-скелелазом Яном Гумполою на посаді президента[4] і розпочато реалізацію інвестицій[5].

Гірськолижний трамплін на Крокві не найстарший об'єкт такого типу в Польщі, оскільки вже в 1920 році був побудований трамплін в долині Яворинки. Через кілька років відстані, які можна було досягти на ньому (менше 40 метрів), перестали відповідати можливостям, які ніс з собою швидкий розвиток дисципліни. Конструкція об'єкту в районі гори Крокви повинна була зробити можливими безпечні стрибки понад 40 метрів. Ще один аспект зробив новий гірськолижний трамплін кращим, від явожинського — локалізація (розміщений ближче до центру міста та на схилі, що гарантує довше утримання снігового покрову).

На місце будівництва обрано північний схил вершини Крокви — територію орендувала на 50 років на дуже вигідних умовах компанія «Спортивний парк» у графа Владислава Замойського. Генеральний проект трампліна був підготований у 1923 році Каролем Стрийєнським[4], а технічна документація — шведським інженером із прізвищем Sellström або Sandström. Перш ніж будівництво розпочалося, весь проект отримав позитивний відгук Державної ради з охорони природи і — як повідомляв тижневик «Голос Закопанський» (пол. Głos Zakopiański) від 25 грудня 1923 року — відбулась консультація з «авторитетами гірськолижного спорту»[4]. Підкреслювалася безпека конструкції трампліна та його сучасність. Однак через недостатні фінансові ресурси роботи не вдалося провести за запланованим графіком. З ініціативи Стриєнського бажаючі могли придбати акції для будівництва, а велику роль в будівельних роботах відіграла армія. Переважна більшість робіт була завершена до кінця 1924 року, однак попередньо добудований об'єкт — довжиною 78 метрів, висотою 114 метрів та нахилом порогу 38 градусів — був введений у експлуатацію наприкінці січня 1925 року (у січні 1925 року Міська рада Закопане підтримала «Спортивний парк» субсидією для трампліна). Урочиста інавгурація в поєднанні із змаганнями зі стрибків відбулася 22 березня 1925 року. Першим переможцем і рекордсменом трампліну Велика Кроква став Станіслав Генсеніца-Сєчка (30 м, 36 м), після нього Генрик Мюкенбрун (32 м, 29 м) та Александр Розмус (29,5 м, 33 м). Після проведення змагань були ще завергені останні будівельні роботи.

Перший рекорд, як на той час, не був надзвичайним (оскільки змагання відбувалися у жахливу погоду та на поганому снігу)[4] і не змінився під час наступних змагань (чемпіонат в Закопане, що відбувся 16-17 січня 1926 року), а через дефіцит снігу відстань розбігу тоді зменшилась вдвічі. Незважаючи на це, Станіслав Генсеніца-Сєчка набрав відстань 34,5 метрів, однак перше місце дісталося норвежцю Вільгельму Столпе (норв. Wilhelm Stolpe), тренеру-любителю, який в сезоні тренував стрибунів із закопанського клубу. Лише через кілька днів, 24 січня 1926 року, Тадеуш Зидел встановив новий рекорд (40,5 метрів), і від того часу зійшла лавина щораз кращих результатів, що здобувались на трампліні Велика Кроква, який в той час був кілька разів перебудовуваний, а преса писала про великі можливості, які він ще може дати.

Спеціально для Чемпіонату світу з лижних видів спорту 1929 року дещо змінено гору розгону, стрибок (на якому були побудовані трибуни), змінено профіль трампліну та суддівську ложу. За змаганнями спортсменів при мінус 30 градусах стежило близько 10 000 глядачів. У 1932 році помер один із творців трампліну Велика Кроква — Кароль Стриєньський і з того часу до 1989 року трамплін був названий його ім'ям.

Велика Кроква двічі приймала таку велику спортивну подію, як Кубок світу — у 1939 та 1962 роках. В обох випадках через брак снігу його доводилося привозити з-за меж Закопаного — перед останнім чемпіонатом, як виявилося, без потреби, оскільки за кілька днів до змагань випав великий сніг, який довелося прибрати бульдозерами та людьми на лижах. У день змагань було встановлено два рекорди: кількість глядачів під трампліном (понад 120 000, досі не побитий) та довжина стрибка (103 метри Гельмута Рекнагеля).

З 1980 року (з перервами в 1981—1989 рр., 1991—1995 рр., 1997 р., 2001 р.) на трампліні Велика Кроква проходять найважливіші змагання зі стрибків з трампліну — Кубок світу. У 1999, 2001, 2007 та 2008 роках відбулись також змагання Кубку світу з лижного двоборства.

Тричі Велика Кроква приймала спортсменів під час чемпіонатів світу (більше разів — сім разів — чемпіонати світу проходили лише в Лахті, а у Фалуні — п'ять разів). На трампліні Велика Кроква під час зимової Універсіади (2001 року) відбулось змагання зі стрибків, переможцем якого став Лукаш Кручек. Влітку 2004 року застелено пластикове покриття (ігеліт), завдяки чому на Великій Крокві можна проводити змагання в літній сезон. Велика Кроква була ареною перших в історії нічних стрибків під час Гран-Прі (2004).

Перше змагання в рамках Кубку світу відбулось тут у 1980 році в присутності 40 000 глядачів.

У 1989 році Національна рада Закопаного змінила покровителя трампліну — ним став Станіслав Марусаж, відомий як «король трампліну Великої Крокви».

6 червня 1997 року, під час VI. апостольської поїздки до Польщі Івана Павла II, під трампліном Велика Кроква відбулася меса, яку відправив папа Іван Павло ІІ, в якій взяло участь від 250 000 до 300 000 вірних[6].

1 січня 2000 року Велика Кроква втратила схвалення FIS, що означало, що жодне змагання не може проводитися на ній під егідою цієї організації. Останнє було визнане на засіданні в Гаррахові за умови реконструкції трампліну, включно із зміною старої вежі арбітрів. Робота розпочалася 3 серпня 2000 року, більшість якої була завершена через чотири місяці. Вартість робіт склала 2,2 млн злотих. Окрім зміни параметрів (зсув конструкторського пункту, зміна кута нахилу столу відриву та зіскоку, укорочення зіскоку, зменшення нахилу подіуму трампліна з 7 до 0 градусів) перебудовано каналізаційну мережу та проведено дренаж на зіскоку та пробігу.

У 2004 році відбулася реконструкція, під час якої було покладено пластикове покриття, а Закопане отримало право організовувати літні Гран-прі зі стрибків на лижах. У 2009—2011 роках на суму понад 12 мільйонів злотих під трампліном був побудований триповерховий павільйон, в якому розміщувались помешкання для VIP-персон, виставкові-експозиційні зали та стенди для спортивних коментаторів.

У 2016—2017 роках на трампліні пройшла розбудова, проведена в два етапи. У середині серпня 2016 року розпочався перший етап реконструкції, в який входив демонтаж старої конструкції з подальшим будівництвом нової — бетонної, а також складанням льодових доріжок та зміною кута нахилу порогу трампліна з 10,5 до 11 градусів. Завершення робіт заплановано на листопад-грудень 2016 року[7][8]. Реконструкція наїзду була завершена згідно з планом[9] і 26 грудня 2016 року на об'єкті відбувся чемпіонат Польщі із стрибків з трампліна. Навесні 2017 року розпочався другий етап, під час якого відбудували зіскок трампліну: гора приземлення була опущена, нижня частина зіскоку трохи поглиблена, смуги та сходи замінені, а трамплін отримав нове пластикове покриття. Заплановані витрати на модернізацію мали становити приблизно 10 млн злотих[10], але після завершення робіт у листопаді 2017 року їх оцінювали у 12 млн злотих[11][12]. 19 листопада 2017 року трамплін отримав схвалення FIS, дійсне до 18 листопада 2022 року, необхідне для проведення змагань найвищого рейтингу, таких як Кубок світу, Континентальний Кубок, Літній Гран-прі, Кубок FIS, Літній Континентальний Кубок або Кубок світу по лижному двоборству[13][14]. Після реконструкції конструкційний пункт становить 125 метрів, а розмір трампліна — 140 метрів[12].

Велика Кроква — це тренувальна база для стрибунів з Вісла Закопане (пол. Wisła Zakopane) та АЗС Закопане (пол. AZS Zakopane).

На сьогоднішній день це найбільший трамплін у Польщі, який має схвалення FIS.

Офіційний рекорд трампліну становить 147 м і належить Yukiyi Satō. Рекорд був встановлений 25 січня 2020 року під час другої серії командних змагань Кубка Світу і є кращим на 3,5 м від попереднього, авторства Давіда Кубацького. Японцеві також належить літній рекорд трампліну — 145 метрів. Таку дистанцію він здобув під час першої серії індивідуального змагання літнього Гран-прі 2019 року.

Відповідно до вказівок Міжнародної федерації лижного спорту, рекорди, встановлені під час національних чемпіонатів або в передконкурсних тренуваннях, не визнаються (крім того, рекорди з Континентального кубка — також з основних змагань — не обліковуються як офіційні).

Таблиця рекордів

неофіційні рекорди курсивом

Lp.	Дата	Спортсмен	Результат	Змагання
1.	25.03.1925	Станіслав Генсеніца-Cєчка	36 m	змагання зі стрибків
2.	1925	Станіслав Генсеніца-Сєчка	39 m
3.	24.01.1926	Тадеуш Заидел	40,5 m	змагання зі стрибків
4.	01/02.1927	Юзеф Ланкош	47 m	позаконкурсна серія Чемпіонату Польщі 1927
5.	01/02.1927	Юзеф Ланкош	49,5 m	позаконкурсна серія Чемпіонату Польщі 1927
6.	18.03.1928	Броніслав Чех	61 m	Чемпіонат Польщі 1928
7.	10.02.1929	Броніслав Чех	63 m	позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929
–	10.02.1929	Сігмунд Рууд	71,5 m	позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929, падіння
(7.)	10.02.1929	Фрацишек Цукєр	63 m	позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929
9.	10.02.1929	Станіслав Генсеніца-Сєчка	66 m	позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929
10.	1932	Станіслав Марусаж	72 m
11.	11.02.1934	Станіслав Марусаж	74 m	Чемпіонат Польщі 1934
12.	24.02.1935	Реідар Андерсен	76 m	Чемпіонат Польщі 1935
13.	22.01.1938	Анджей Марусаж	76,5 m
14.	19.02.1939	Йозеф Брадль	80 m	Чемпіонат світу 1939
15.	19.02.1939	Біргер Рууд	81,5 m	Чемпіонат світу 1939
–	19.02.1939	Ян Куля	85,5 m	позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1939
16.	1948	Станіслав Марусаж	83,5 m
17.	1948	Станіслав Марусаж	85 m
–	1954	Станіслав Марусаж	92,5 m	падіння
18.	1955	Антоні Вєчорек	86,5 m
19.	18.03.1956	Harry Glaß	88 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1956
20.	02.04.1956	Роман Генсеніца-Cєчка	93,5 m	позаконкурсна серія пасхальних змагань зі стрибків
–	02.04.1956	Анджей Генсеніца-Cєчка	98 m	позаконкурсна серія пасхальних змагань зі стрибків
21.	1961	Karl Schramm	98,5 m
22.	25.02.1961	Ніколай Шамов	99,5 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1961
23.	26.02.1961	Ніколай Шамов	100 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1961
24.	25.02.1962	Гельмут Рекнагель	103 m	Чемпіонат світу 1962
25.	20.03.1966	Горст Квік	105,5 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1966
26.	24.01.1967	Їржі Рашка	107 m	Кубок Дружби 1967
27.	1967	Юзеф Коциан	107,5 m
28.	10.03.1968	Юзеф Пшибила	108,5 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1968
29.	1968	Юзеф Пшибила	109 m
30.	05.03.1969	Манфред Вульф	111,5 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1969
31.	20.03.1971	Ханс Шмідт	112 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1971
32.	01.04.1973	Тадеуш Павлусяк	113 m	весняні змагання зі стрибків
33.	09.02.1975	Марек Пах	114 m	Чемпіонат Польщі 1975
34.	09.02.1975	Станіслав Бобак	115,5 m	Чемпіонат Польщі 1975
35.	12.03.1978	Keijo Korhonen	116 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1978
36.	18.02.1979	Пйотр Фіяс	116,5 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1979
37.	03.1985	Пйотр Фіяс	117 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1985
38.	03.1985	Jiří Malec	119 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1985
39.	03.1986	Ян Коваль	122,5 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1986
40.	14.03.1987	Ян Коваль	123 m	Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1987
41.	1992	Збігнєв Клімовський	124 m
42.	22.01.1995	Арве Ворвік	128 m	Континентальний кубок 1994–95
–	31.03.1995	Войцех Скупєнь	130 m	Чемпіонат Польщі 1995 (тренування)[16]
43.	27.01.1996	Primož Peterka	130 m	Кубок світу 1995–96
–	1996	Александр Бойда	130,5 m
–	04.03.2001	Стефан Кайзер	135,5 m	Континентальний кубок 2000–01
–	26.12.2002	Адам Малиш	136,5 m	Чемпіонат Польщі 2002
44.	18.01.2003	Свен Ханнавалд	140 m	Чемпіонат світу 2002–03
L1.	05.09.2004	Данієль Форфанг	139,5 m	Гран-прі 2004, літні
–	11.03.2005	Juha-Matti Ruuskanen	141,5 m	Континентальний кубок 2004–05
(L1.)	25.08.2007	Адам Малиш	139,5 m	Гран-прі 2007, літні
(44.)	23.01.2010	Грегор Шліренцауер	140 m	Кубок світу 2009–10
46.	23.01.2010	Сімон Амманн	140,5 m	Кубок світу 2009–10
–	18.08.2013	Адам Руда	139,5 m	Кубок FIS 2013–14, літній
–	24.03.2015	Клеменс муранька	144 m	Чемпіонат Польщі 2015, підтримка
–	24.03.2015	Пйотр Жила	141,5 m	Чемпіонат Польщі 2015, підтримка
–	24.03.2015	Каміль Стох	141,5 m	Чемпіонат Польщі 2015
47.	27.01.2018	Каміль Стох	141,5 m	Чемпіонат світу 2017–18
–	18.02.2018	Пйотр Кудзя	143,5 m	Загальнонаціональна олімпіада молоді 2018 (лижне двоборство)
–	23.09.2018	Anže Semenič	140 m	Літній континентальний кубок 2018, літній (пробна серія)
48.	19.01.2019	Маркус Айзенбіхлер	143 m	Кубок світу 2018–19
49.	19.01.2019	Давід Кубацкі	143,5 m	Кубок світу 2018–19
–	17.03.2019	Bor Pavlovčič	143,5 m	Континентальний кубок 2018–19, пробна серія
–	17.08.2019	Давід Кубацкі	142 m	Гран-прі 2019, літні (пробна серія)
L3.	17.08.2019	Карл Гайгер	141,5 m	Гран-прі 2019, літні
L4.	17.08.2019	Тілен Бартол	144,0 m	Гран-прі 2019, літні
L5.	18.08.2019	Yukiya Satō	145,0 m	Гран-прі 2019, літні
50.	25.01.2020	Yukiya Satō	147 m	Кубок світу 2019–20

• 
  Велика Кроква перед ремонтом
• 
  Велика Кроква під час змагань з Кубка світу (2007)
• 
  Велика Кроква вигляд з Губалувки — на передньому плані гелікоптер Сокіл ТОПР
• 
  Велика Кроква вигляд з вулиці Пілсудського

• Комплекс гірськолижних стрибків Середній Крокві
• Кубок світу з гірськолижних стрибків у Закопане

• Вебсайт гірськолижної асоціації Tatra
• Інтернет-камера — перегляд корони
• Інтернет-камера — перегляд із панелі запуску

• Zakopane (Polska) – HS 134 m.
• Wielka Krokiew, Zakopane.