Гаррахов

Гаррахов (чеськ. Harrachov) — містечко у горах Карконоші на території Чехії, відомий гірськолижний курорт.[5] Має у своєму складі 4 райони: Ріжовіште, Янов, Нови-Свєт і Мітіні.

Місто
Гаррахов
чеськ. Harrachov
Герб

Координати 50°46′19″ пн. ш. 15°25′53″ сх. д.

Країна  Чехія
Край Ліберецький край
Район Семіли (округ)
Межує з
сусідні нас. пункти
Kořenovd, Рокитніце-над-Їзероу, Paseky nad Jizeroud, Шклярська Поремба, Carlsthald ?
Внутрішній поділ
  • Mýtiny (Harrachov)d[1], Nový Světd[1], Ryžovištěd[1], Q56416271?
    • Мер Eva Zbrojovád
    Перша згадка 1720[2]
    Площа 36,634961 км²[3]
    Висота центру 665 м
    Населення 1335 осіб (1 січня 2021)[4]
    Часовий пояс UTC+1
    Поштовий індекс 512 46
    Автомобільний код SM
    GeoNames 3075953
    OSM r439012 ·R
    Код LAU (NUTS) CZ577081
    Офіційний сайт harrachov.cz
    Гаррахов
    Гаррахов (Чехія)
    Гаррахов
    Гаррахов (Ліберецький край)

    Назва і розташування

    Перша письмова згадка про заселення цих місць датується XVII століттям, коли тут з'явилося село під назвою Дерфль (нім. Dörfl). На початку XVIII століття село отримало назву Гаррахсдорф (нім. Harrachsdorf) на честь власника цих земель — графа зі знатного роду Гаррахів.[6] Поселення, яке розрослося, згодом було перейменоване на Гаррахов.

    Сучасне місто розташоване на півночі Чехії поблизу польського кордону, в долині річки Мумлава, притоки річки Їзера. На Мумлаві неподалік від міста є невеликий водоспад з кам'янистими уступами.[7]

    Історія

    Поява жителів у цих місцях пов'язана з гірничою справою. Лише в 1992 у Гаррахові був остаточно закритий видобуток флюориту, бариту, галеніту.

    Початок кустарного склодувного промислу простежується тут з XIV століття. Перша гутальня, побудована в 1712, є одним з найстаріших у Чехії. Незважаючи на пожежі та руйнування (в 1827, 1862 і 1946) завод щоразу відновлювали, і він працює донині, зберігаючи традиції художньої обробки богемського скла. Головною визначною пам'яткою заводу є унікальна гранильна майстерня з віковою історією.[6][8]

    Зимові види спорту в Гаррахові почали культивувати на межі XIX — XX століть з ініціативи графа Яна Гарраха. Він одним з перших привіз лижі на Карконоші (Ісполинові гори) для своїх лісорубів.[9]

    Перший лижний трамплін був побудований тут в 1920. Під час модернізації міста і перетворення його на гірськолижний курорт в 1980 трампліни були переобладнані з урахуванням світових стандартів.[5]

    Пам'ятки

    Зі скла місцевого виробництва виготовлені вівтар і люстра (1822—1828) для костелу св. Вацлава, а також дзвін (1915) для капели св. Єлизавети.[8]

    З історією виробництва скла у Гаррахові знайомить Музей скла, створений у реконструйованій будівлі колишнього господаря заводу. Відвідувачі мають можливість здійснити екскурсію у виробничі цехи, де практикуються традиційні способи роботи склодувів, шліфувальників тощо.[5]

    Окрім Музею скла, у цьому приміщенні є також Музей лиж з експозицією, присвяченою розвитку лижного спорту в Гаррахові. На території музею є своя броварня.[10][11]

    • Водоспад на річці Мумлава
    • Костел св. Вацлава
    • Капела св. Єлизавети і Музей скла
    • Штрек шахти в Музеї гірничої справи
    • Склодувний цех в Гаррахові
    • Пивоварня біля музею скла

    Сучасний курорт

    Як і в інших курортних містах на території Карконошів, в Гаррахові є багато можливостей для любителів зимових видів спорту. На Чортовій горі (чеськ. Čertová Hora) встановлені два великих трампліни, зокрема для польотів на лижах. Тут проводяться змагання літаючих лижників у рамках Кубка світу.[12] Загалом у місті є вісім трамплінів, деякі з них — зі штучним покриттям, що дозволяє практично весь рік проводити тренування та навчальні курси.[5]

    • Трампліни влітку
    • Нова будова в центрі міста
    • Карконоші в околицях Гаррахова

    Транспорт
    Залізнична станція

    Крім автобусних маршрутів між прилеглими населеними пунктами, в Гаррахові є станція «Harrachov» на залізничній лінії (нім. Bahnstrecke Jelenia Góra–Kořenov), що сполучає чеське місто Коженов з польським містом Єленя-Ґура.

    Населення
    РікЧисельність
    1869 1788 [13]
    1880 1945 [13]
    1890 1750 [13]
    1900 1762 [13]
    1910 1656 [13]
    РікЧисельність
    1921 1410 [13]
    1930 1731 [13]
    1950 2013 [13]
    1961 1282 [13]
    1970 1249 [13]
    РікЧисельність
    1980 1428 [13]
    1991 1667 [13]
    2001 1757 [13]
    2014 1524 [14]
    2016 1470 [15]
    РікЧисельність
    2017 1456 [16]
    2018 1421 [17]
    2019 1421 [18]
    2020 1396 [19]
    2021 1335 [4]

    Примітки

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гаррахов

    1. Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    3. Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky - 2017 — Český statistický úřad, 2017.
    4. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
    5. Obec Harrachov: podrobné informace (чес.). uir.cz. Процитовано 2019-7-5.
    6. Geschichte von Harrachov. harrachov.cz. Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 2019-7-5.(нім.)
    7. Harrachov Foto-galerie (нім.). info.harrachov.cz. Процитовано 2019-7-5.
    8. Geschichte der Glasherstellung (нім.). harrachov.cz. Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 2019-7-5.
    9. Jan Nepomuk hrabě Harrach (чес.). harrachov.cz. Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 2019-7-5.
    10. Гаррахов. km.ru. Процитовано 2019-7-5.(рос.)
    11. Touristik (нім.). info.harrachov.cz. Процитовано 2019-7-5.
    12. Sport (нім.). info.harrachov.cz. Процитовано 2019-7-5.
    13. Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
    14. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
    15. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
    16. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
    17. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
    18. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
    19. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.