Велика жупа Пригір'я

Велика жупа Пригір’я (хорв. Velika župa Prigorje) — адміністративно-територіальна одиниця Незалежної Держави Хорватії (НДХ) з адміністративним центром у Загребі, що існувала на території сучасної Хорватії з 21 червня 1941[1] до 5 липня 1944 року, коли її було розпущено у зв'язку з утворенням великої жупи Гора-Пригір'я, в яку поряд із частиною території великої жупи Гора ввійшла вся територія великої жупи Пригір'я. Складалася із сімох районів, які називалися «котари» або «котарські області» (хорв. kotarske oblasti) і збігалися в назві з їхніми адміністративними центрами[1]:

• Велика Гориця
• Доня Стубиця
• Дуго-Село
• Загреб
• Кутина
• Самобор
• Светі-Іван-Зеліна

Велика жупа Пригір’я
хорв. Velika župa Prigorje
Адм. центр	Загреб
Найбільше місто	Загреб
Країна	Хорватія
Частина області	Центральна Хорватія
Межує з: великою жупою Білогора, великою жупою Загір'я, великою жупою Гора, великою жупою Лівац-Заполє, великою жупою Покуп'я, Нижньою Штирією
Котари	7
Офіційна мова	хорватська, німецька
Населення
- повне
Площа
- повна
Роки існування	1941 – 1944[1]
Великий жупан	Марко Ламешич
Нині є частиною:	Хорватія
Адміністративний поділ НДХ
Адміністративний поділ НДХ

Цивільною адміністрацією у великій жупі керував великий жупан, який був представником центральної влади і якого призначав поглавник (вождь) Анте Павелич. Ним у цій великій жупі був Марко Ламешич (хорв. Marko Lamešić).

Названа на честь однойменної історичної області.