Кутина

Ку́тина (хорв. Kutina) — місто в центральній Хорватії в складі Сисацько-Мославинської жупанії. Важливий промисловий центр (нафтохімічна, електронна, електротехнічна промисловість тощо). Найбільше місто гористої області Мославина, її економічний, торговельний та адміністративний центр.

Кутина
Kutina
герб
Основні дані
45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д.
Країна  Хорватія
Регіон Сисацько-Мославинська жупанія
Район громада Кутина
Поділ
  • 23 місцеві комітети[1]
    • Засновано 1256
    Площа 294,34 км²
    Населення 13735 (2011)[2]
    · густота 11,52 осіб/км²
    Агломерація 22760
    Висота НРМ 108  м
    День міста 10 листопада
    святий покровитель
    - Діва Марія Сніжна (5 серпня)
    Телефонний код (385) 044
    Часовий пояс UTC+1
    GeoNames 3196862
    OSM ↑224139 ·R (Сісацько-Мославінська жупанія)
    Поштові індекси 44320
    Міська влада
    Адреса Trg kralja Tomislava 12
    Мер міста Златко Бабич (ХДС)
    Вебсайт kutina.hr
    Мапа
    Кутина
    Кутина (Хорватія)
     Кутина у Вікісховищі
    Положення громади Кутина на карті жупанії

    Положення

    Місто розташоване за 70 кілометрів від столиці Загреба, на південних схилах порослої виноградниками і лісистої Мославацької гори (хорв. Moslavačka gora) на краю місцевості Лоньско поле, одного з найбільших водно-болотних угідь у цій частині Європи.

    Історія

    Кутина вперше згадується в історичних записах у 1256 році, а саме в документі угорсько-хорватського короля Бели IV від 10 листопада 1256 р. Упродовж століть Кутина розвивається як торговельний центр, у який переселявся люд з північно-західної і південної Хорватії. На початку XX століття Кутина, налічуючи 1903 жителі і являючи собою торговельно-ремісниче поселення, стала центром району (котару), що об'єднував муніципалітети Кутина, Поповача і Лудина.

    У Кутині існує давня традиція ЗМІ, про що свідчить історія місцевої газети Moslavački list і місцевої радіостанції Radio Moslavina.

    Населення

    Населення громади за даними перепису 2011 року становило 22760 осіб[2], 12 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 13735 осіб.[2]

    Динаміка чисельності населення громади[4]:

    Динаміка чисельності населення міста[4]:

    Населені пункти

    Крім міста Кутина, до громади також входять:

    Клімат

    Середня річна температура становить 11,44 °C, середня максимальна – 26,03 °C, а середня мінімальна – -5,20 °C. Середня річна кількість опадів – 903 мм.[5][6]

    Клімат міста
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
    Середній максимум, °C 6,73 8,65 12,90 17,50 22,70 26,03 25,35 24,44 20,42 15,37 9,82 5,73
    Середня температура, °C 0,76 2,69 6,94 11,54 16,72 20,06 21,58 20,68 16,66 11,59 6,06 1,96
    Середній мінімум, °C −5,2 −3,28 0,98 5,58 10,76 14,10 17,82 16,92 12,91 7,83 2,29 −1,79
    Норма опадів, мм 56 52 60 74 82 94 83 85 78 82 88 69
    Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.80 2.03 2.42 2.30 2.10 1.93 1.90 1.72 1.73 1.80 1.83 1.84
    Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4251 7026 10876 15253 19467 21538 22549 19758 14692 9010 4747 3472
    Джерело: [5][6]

    Економіка

    У Кутині розміщено експортно-орієнтовані підприємства: АТ Selk d.d. (виробник годинників, електронних компонентів, друкарських схем, елементів ІТ і т.ін.), АТ Petrokemija d.d. (завод мінеральних добрив), ТОВ Moslavina d.o.o. (збір, очищення і розподіл води), ТОВ Messer Tehnoplin Croatia (виробництво та продаж технічних газів) тощо. Перші три належать до числа найбільших компаній Хорватії [7] за рейтингом Інтернет-агентства www.top500.de. Господарську картину міста доповнює низка середніх і дрібних підприємств.

    Сполучення

    У транспортному відношенні Кутина вигідно розташовується на автотрасі Загреб—Липоваць, до якої приєднується і магістральний шлях до Гарешниці, Дарувара, Беловара і Вировитиці.

    Повз Кутину подорожує велика кількість туристів з Угорщини. Залізнична лінія Пан'європейський коридор X від Загреба до Вінковців і далі до Белграда проходить через Кутину, а доказом того, що Кутина і в давні часи була на перехресті шляхів може служити і римське поселення, залишки якого розташовані у східній частині Кутини — Кутинська Липа і яке, як припускається, згадувалося в давньоримських документах як Varianis.

    Визначні місця

    Кутина широко відома своєю дійовою молодіжною сценою та орієнтованим на альтернативні стилі клубом «Барака». Основні визначні пам'ятки — це природний парк Лоньско Поле, барокова церква Святої Марії Сніжної, старі дерев'яні будиночки під назвою trijem (ґанок, зруб, пор. з укр. «терем») або čardak, пагорби Мославини з руїнами середньовічних «замків».

    Примітки
    1. Mjesni odbori - Kutina.hr Архівовано 3 жовтня 2011 у Wayback Machine. Місцеві комітети (хор.)
    2. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики.
    3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики.
    4. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики.
    5. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
    6. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
    7. http://www.top500.de/cities/kutina_croatia.php (англ.)

    Відомі люди

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.