Великий маршалок литовський
Марша́лок вели́кий лито́вський (у XV столітті — маршалок земський) — вища посадова особа у Великому князівстві Литовському. Керував двором великого князя литовського, спостерігав за порядком і етикетом, брав іноземних послів, головував на нарадах ради і сейму, проголошував їх рішення і укази великого князя, займався пристроєм депутатів сейму та інших осіб, які прибули до великого князя, керував придворною вартою і гвардією, стежив за безпекою великого князя, призначав дворян. Розглядав інциденти, що траплялися при дворі і в місці знаходження великого князя. З 1569 року (Люблінської унії) посада маршалка великого литовського була сенаторською. Під час проведення Сейму Речі Посполитої у Великому князівстві Литовському скликав і вів його засідання.
Список маршалків великих литовських
- Станіслав Чупурна (1398–1411)
- Румбольд Волимонтович (1411)
- Петро Монтигердович (?)
- Радзивілл Остікович (1433–1434 и 1463–1474)
- Мартин Гаштовт (1477–1483)
- Богдан Сакович (1483–1498)
- Петро Монтигердович (?)
- Ян Заберезинський (1498–1505)
- Микола ІІ Радзивілл «amor Poloniae» (1505–1510)
- Миколай Кезгайло (1510–1512)
- Станіслав Кишка (1512–1513)
- Ян Радзивілл «Бородатий» (1514–1522)
- Ян Заберезинський (1522–1544)
- Миколай Радзивілл «Чорний» (1544–1565)
- Ян Ходкевич (1574–1579)
- Миколай Кшиштоф Радзивілл «Сиротка» (1579–1586)
- Альбрехт Радзивілл (1586–1592)
- Станіслав Радзивілл (1592–1599)
- Христофор Микола Дорогостайський (1600–1611)
- Петро Веселовський (1611–1621)
- Ян Станіслав Сапега (1621–1635)
- Кшиштоф Веселовський (1635–1637)
- Олександр Людвіг Радзивілл (1637–1654)
- Кшиштоф Завиша (1654–1669)
- Олександр Гиляри Полубінський (1669–1679)
- Станіслав Казимир Радзивілл (1679–1690)
- Ян Дольський (1691–1695)
- Януш Вишневецький (1695–1699)
- Олександр Павло Сапега (1699–1730)
- Казимир Сангушко (1730–1734)
- Мартіан Домінік Волович (1734)
- Павло Кароль Сангушко (1734–1750)
- Ігнаци Огінський (1750–1768)
- Юзеф Сангушко (1768–1781)
- Владислав Гуровський (1781–1790)
- Ігнаци Потоцький (1791–1792)
- Людвіг Тишкевич (1793–1795)
Див. також
Джерела
- Вяроўкін-Шэлюта У. Маршалак // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн. : Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 273. — ISBN 985-11-0378-0.(біл.)