Мартин Гаштовт

Мартин Гаштовт
Народився 1423(1423)
Вільнюс, Велике князівство Литовське
Помер 1505(1505)
Вільнюс, Велике князівство Литовське
Країна  Велике князівство Литовське
Посада київський воєвода, воєвода новогрудськийd, воєвода троцький і маршалок великий литовський
Наступник Іван Ходкевич
Рід Гаштовти
Батько Іван Гаштовт
Мати Дорота (ймовірно, Задора) або Єлизавета Н.[1]
У шлюбі з Q17096131? і Ганна Гольшанськаd
Діти (2) Альбрехт
Герб

Ма́ртин Ґа́штовт, іноді Мартин Ґаштольд[2] (лит. Martynas Goštautas, пол. Marcin Gasztołd, ст.-укр. Мартинъ Кгаштольдъ; 1423 — 1483[1] / 1505) — державний, політичний і військовий діяч Великого князівства Литовського. Представник шляхетського роду Гаштольдів гербу Абданк.

Життєпис

Перебував на службі у польського короля і великого князя литовського Казимира IV. Після смерті удільного київського князя Семена Олельковича (1470) призначений Казимиром IV Ягеллончиком київським воєводою — але кияни не впустили його у місто. У 1471 році за допомогою війська здобув Київ, поклав кінець існуванню удільного Київського князівства. За спогадами посла Венеційської республіки до Персії Амброзія Контаріні, М. Гастольд («Пан Мартин») опікувався ним під час його перебування в Києві, сприяв його безпечному вояжу до хана в Криму.[3]

Не знайшовши підтримки серед міського українського населення, в 1475 році повернувся до Литви. У 1480 році київським воєводою був призначений киянин Іван Ходкевич.

Посади: київський воєвода (1471–1480), намісник новогрудський (1464—1471 р.), маршалок земський литовський (1480 р.), воєвода троцький (1480 р.).[1]

Родина

Перша дружина — Марина Гольшанська-Трабська. Син: Альбрехт — державний, політичний і військовий діяч.

Друга дружина — княжна Анна Гольшанська, донька князя Юрія Семеновича Гольшанського (пом. після 1498). Дочка: Єлизавета (пол. Elżbieta) — дружина троцького каштеляна Івана (Яна) Миколи Радзивілла (1474 — 1522; шлюб 1492 р.[1]))

Примітки
  1. Gasztołdowie (01) Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
  3. Амвросій Контарини / Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (в ІІІ розділах, редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський). — Кіевъ : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — ІІ р. — С. 6—8. ст.(рос.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.