Великоновоселицький парк

Великоновосе́лицький парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований в селі Новоселиця Полонського району Хмельницької області.[1]

Великоновоселицький парк
Категорія МСОП — V (Охоронюваний ландшафт)
У Новоселицькому парку над Хоморою У Новоселицькому парку над Хоморою
50°05′15″ пн. ш. 27°31′05″ сх. д.
Розташування:	Україна Хмельницька область, Полонський район
Найближче місто:	Полонне
Площа:	10,1 га
Заснований:	1960 р. (сучасний статус)
Країна	Україна
Великоновоселицький парк у Вікісховищі

Площа парку — 10,1 га. Статус надано згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 року № 105.

На початку XIX ст. графська родина Гагаріних запрошує пейзажного архітектора Діонісія Мак-Клера для закладки парку поблизу їх садиби в Новоселиці. Саме тут, на березі тихоплинної Хомори, на місці дубової діброви, архітектор створює парковий ансамбль з максимальним використанням рель'єфу та місцевої рослинності.

Територія парку розташована на пересіченій місцевості правого високого берега р. Хомори, у тому місці, де річка утворює вигин і долина містить кілька озерець. Тому парк з трьох боків оточений заплавою, а зі сходу — сільською дорогою. Проїжджою трасою він розділений на меншу (4,5 га) південно-східну, де був розташований палац, та більшу — північно-західну (5,6 га) частини.

На найвищій частині пагорба стояв палац (не зберігся), який збудував німець Грипар в кінці першій половині XIX ст. З цього місця відкривається панорама паркових пейзажів. Звідси неширока стежка, переходячи у побудовані за радянських часів сходи на крутому пагорбі р. Хомора, прямує до джерела з великим дебітом родонової води. У 80-і роки над джерелом побудували будиночок у вигляді каплиці. Сходи біля каплички переходять у затишну і звивисту паркову дорогу, довжиною близько 200 м, яка має давнє походження та проходить безпосередньо біля річки. Ця дорога виводить на луку, що прилягає до парку з його східного боку. Саме тут зростає декілька десятків дубів-велетнів з діаметром стовбура понад 1 м (максимальний — 144 см), висота цих дерев — близько 27 м, вік — 200 — 300 років. Їх наявність у цій частині парку, окремі дерева та біогрупи дубів в інших ділянках парку свідчать про те, що він був закладений на місці діброви.

Характерною особливістю ландшафтної композиції парку є наявність двох штучно створених великих пагорбів у меншій, північно—східній частині парку. Галявини на вершинах пагорбів збереглися до нашого часу. З них відкриваються мальовничі пейзажі річкової долини та прилеглих територій (поля, сільські будинки, церква).

Влітку 1893 року палац і парк відвідала Леся Українка.

Куточок Новоселицького парку.