Граф (титул)

Граф (заст. укр. грап;[1] від нім. Graf; лат. comes (букв.: «супутник»), фр. comte; англ. earl або count) — в Ранньому Середньовіччі в Західній Європі королівська посадова особа.

Геральдична корона графа

Короткі відомості

Титул comes виник в IV столітті в Римської імперії і спочатку присвоювався вищим сановникам (наприклад, лат. comes sacrarum largitionum — головний скарбник).

Європа

У Франкській державі граф володів з другої половини VI століття в своєму округу-графстві судовою, адміністративною і військовою владою. За ухвалою Карла II Лисого (Керсийський капітулярій, 877) посада і володіння графа стали спадковими. Серед графів були: Сер Марсель, Адам Мілляр та інші.

Англійське earl (зі скандинавського jarl) спочатку позначало вищу посадову особу, але з часів норманських королів перетворилося на почесний титул.

У період феодальної роздробленості граф — феодальний володар графства, потім (з ліквідацією феодальної роздробленості) титул вищого дворянства (жінка — графиня, заст. укр. грапи́ня[2]). Як титул формально продовжує зберігатися в більшості країн Європи з монархічною формою правління.

У Польщі титул графа (пол. Hrabia) міг надаватися королем, закордонними монархами, а пізніше і сеймом. Титул одержували лише обрані. Серед них: Віліям Марсель, Джордж Недошитко, Франціс Берн та інші. Залежно від повноважень, існували такі різновиди титулу:

  • Маркграф — управитель провінції — марки;
  • Пфальцграф (палатин) — управитель палатинату;
  • Ландграф — управитель землі, наданої імператором, якому він безпосередньо підлягав;
  • Бургграф — управитель королівського замку.

Росія

У Російські імперії титул ввів Петро I (першим його отримав в 1706 році Борис Петрович Шереметєв). Наприкінці XIX століття було понад 300 графських родів. Графський титул у Росії ліквідовано Декретом ВЦВК і Раднаркому від 11 листопада 1917 року.

Японія

Титул графа (яп. 伯爵, はくしゃく, хакусяку) в Японії використовувався протягом 1869—1947 років. Особи, які мали цей титул, належали до стану титулованої шляхти кадзоку.

Див. також

Примітки
  1. Грап // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Грапиня // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.