Великі Липняги

Великі Липня́ги село в Україні, у Семенівській селищній громади Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 386 осіб.

село Великі Липняги
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Кременчуцький район
Громада Семенівська селищна громада
Рада Семенівська селищна рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 386
Поштовий індекс 38242
Телефонний код +380 5341
Географічні дані
Географічні координати 49°38′42″ пн. ш. 33°05′53″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Місцева влада
Карта
Великі Липняги
Великі Липняги
Великі Липняги
Мапа

 Великі Липняги у Вікісховищі

Географія

Село Великі Липняги знаходиться біля витоків невеликої пересихаючої річки Крива Руда, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Малі Липняги.

Історія

Входило до складу Хорольської сотні Миргородського полку.

ХХ століття

З 1917 — у складі УНР.

З 1920 року тут був встановлений комуністичний режим.

Під час Другої Світової війни, в період з 19 по 23 вересня 1943 року, відступаючи із позицій у Великих Липнягах, німецькі військові з частини «СС‑63» під керівництвом офіцера Шпейделя закатували, розстріляли та спалили живцем 371 місцевих жителя (49 чоловіків, 116 жінок, 81 людину похилого віку, 125 дітей). В результаті небаченого звірства німецько-фашистських загарбників все село було спалено[1]. Це сталося за декілька днів до приходу у Великі Липняги Радянської армії. Лише одиницям вдалося вирватися з пекла і врятуватися. Пізніше саме вони розповіли про звірства гітлерівців.

Їх вбивали безжально на протязі чотирьох днів. Есесівці збирали населення великими групами (30-40 чоловік) на кожній сільській вулиці, заганяли в хати, сараї і живцем палили, не даючи нікому вибратися з пекла. Люди намагалися врятуватися в погребах, у полях, перелісках — знаходили, розстрілювали, закидали сховища гранатами. Молода мати спробувала сховати своїх малих дітей на городі, прикривши картопляним бадиллям. Нелюди вбили і матір, і маленьких дівчаток. У немовля всадили 18 куль. Немічного каліку, розважаючись, фашистські кати посадили на скирту сіна й підпалили…[2]

23 вересня 1977 року односельці, в пам’ять про ті страшні жертви, спорудили величний Меморіал жертвам фашизму. У центрі композиції височить фігура Матері, біля підніжжя горить Вічний вогонь. На кам’яних стелах Меморіалу викарбувано імена усіх селян — жертв трагедії та полеглих на фронтах земляків і визволителів краю. «Ніколи воскреснути горем дитячим Хатинь й Липняги не повинні!» — таким написом зустрічає й застерігає пам'ятне місце[3].

Зі спогадів воїна-визволителя, голови ради ветеранів 373-ї Миргородської дивізії Миколи Бондаренка: «Страшну картину ми побачили, коли увійшли у Великі Липняги. Села, власне, не було. Біля згарища деяких вцілілих хат помітили розстріляних жінок, дітей, старих. Знаходили їх на вулицях, на городах, у погребах та колодязях. Велику кількість людей фашисти розстріляли за селом…»

Економіка

  • ТОВ АФ «Дніпроагролан».

Об'єкти соціальної сфери

  • Сільський старостат, Будинок культури з бібліотекою та музеєм, Фельдшерський пункт.

Джерела

Примітки

  1. УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ (2012). УКРАЇНА ПІД НАЦИСТСЬКОЮ ОКУПАЦІЄЮ: СПАЛЕНІ СЕЛА (1941–1944 рр.). УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ.
  2. ВИСОЧАТЬ МОНУМЕНТИ В СЕЛАХ І МІСТАХ.
  3. Меморіальний комплекс «Жертвам фашизму». mistaua.com (укр.). Процитовано 25 грудня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.