Велоспорт на літніх Олімпійських іграх 2020 — спринт (жінки)

Це була 9-та поява цієї дисципліни на Олімпійських іграх. Її проводили на кожній літній Олімпіаді починаючи з 1988, коли додали жіночий велоспорт на треку.

Чинна олімпійська чемпіонка - Крістіна Фоґель з Німеччини, а чинна чемпіонка світу - Емма Гінце, також з Німеччини.

Національний олімпійський комітет (НОК) міг виставити на змагання зі спринту серед жінок щонайбільше 2 велосипедисток. Всі квоти розподілено відповідно до світового рейтингу UCI за країнами за 2018-2020 роки. Вісім країн, що кваліфікувались у змагання з командного спринту, можуть виставити по дві велосипедистки в індивідуальному спринті (як і в кейріні). Країни, велосипедистка яких кваліфікувалась за рейтингом кейріна, можуть також виставити цю велосипедистку в спринті. Нарешті, сім місць розподіляються за індивідуальним рейтингом спринту; при цьому має бути представлено кожен з п’яти континентів [2]. Оскільки кваліфікація завершилась до закінчення Чемпіонату світу з велоспорту на треку 2020 1 березня 2020 року (останнє змагання, що могло змінити рейтинг 2018-20 років), то пандемія COVID-19 на кваліфікацію не вплинула.

Вперше від 2000 року формат спринтерських змагань зазнав великих змін. Кількість основних раундів збільшилась з 5 до 6, а кількість додаткових раундів - з 2 до 3. Змагання розпочинаються, як і раніше, з відбіркового раунду - заїздів з роздільним стартом на час (flying start на 200 метрів). Найкращі 24 велосипедистки у відбірковому раунді (порівняно з 18 на попередній Олімпіаді) виходять до стадії плей-оф. У кожному заїзді на стадії плей-оф велосипедистки стартують разом і мають здолати 3 кола (загалом 750 метрів). Останні 200 метрів на час. Стадія плей-оф складається з таких раундів[3]:

• У першому раунді беруть участь 24 переможниці відбіркового раунду, що утворюють 12 пар. Переможниця у кожній парі виходить до 2-го раунду, а та, що поступилась, потрапляє до першого додаткового раунду.
• У першому додатковому раунді 12 велосипедисток формують чотири заїзди по 3 велосипедистки в кожному; переможниця кожного заїзду виходить до 2-го раунду, а ті, хто програв, вибувають з подальшої боротьби.
• У 2-му раунді 16 велосипедисток утворюють 8 пар; переможниця в кожній парі виходить до 1/8 фіналу, а та, що програла, потрапляє до другого додаткового раунду.
• Другий додатковий раунд знову складається з 4-х заїздів, цього разу по 2 велосипедистки; переможниця кожного з них приєднується до переможниць 2-го раунду і виходить до 1/8 фіналу, тоді як та, що програла, вибуває з подальшої боротьби.
• В 1/8 фіналу 12 велосипедисток утворюють 6 пар; переможниця в кожній з них виходить до чвертьфіналу, а та, що програла, потрапляє до третього додаткового раунду.
• Третій додатковий раунд складається з 2-х заїздів по 3 велосипедисти в кожному; переможниця виходить до чвертьфіналу, а та, що програла, вибуває (порівняно з попередньою Олімпіадою, вилучено заїзд за 9-12-те місця).
• Починаючи з чвертьфіналу, для виходу в наступний раунд потрібно виграти два заїзди з трьох; 8 велосипедисток утворюють 4 пари. Переможниця двох заїздів у кожній парі виходить до півфіналу, а ті, що програли, потрапляють до заїзду за 5–8 місця.
• У півфіналі знову для виходу в наступний раунд потрібно виграти два заїзди з трьох. 4 велосипедистки утворюють 2 пари. Переможниця в кожній парі виходить до фіналу, а та, що програла, потрапляє до поєдинку за бронзу.
• Фінальний раунд складається з фіналу, матчу за бронзову медаль та заїзду за 5–8 місця. У фіналі та поєдинку за бронзу потрібно виграти два заїзди з трьох.

Змагання в цій дисципліні відбуваються три дні поспіль[1].