Велоспорт на літніх Олімпійських іграх 2020 — роздільна шосейна гонка (чоловіки)

Гонка з роздільним стартом серед чоловіків на літніх Олімпійських іграх 2020 відбулася 28 липня 2021 року на Автодромі Фудзі в Токіо[1]. Змагалися 41 велосипедист з 31 країни[2].

Роздільна шосейна гонка (чоловіки)
на XXXII Олімпійських іграх
Місце проведенняАвтодром Фудзі
Дати28 липня 2021
Учасників41 з 31 країн
Призери
   Словенія
   Нідерланди
   Австралія
20162024
Велоспорт на
літніх Олімпійських іграх 2020
Трекові гонки
Командне переслідування чоловіки жінки
Спринт чоловіки жінки
Командний спринт чоловіки жінки
Кейрін чоловіки жінки
Медісон чоловіки жінки
Омніум чоловіки жінки
Шосейні гонки
Групова гонка чоловіки жінки
Роздільна гонка чоловіки жінки
Маунтінбайк
Крос-кантрі чоловіки жінки
BMX
BMX-гонки чоловіки жінки
BMX-фрістайл чоловіки жінки
Кваліфікація

Передумови

Це була дванадцята поява цієї дисципліни на Олімпійських іграх. Її проводили на кожній літній Олімпіаді від 1912 до 1932 року, а потім замінили груповою шосейною гонкою. Чоловічу гонку з роздільним стартом повернули 1996 року і відтоді проводять на кожній літній Олімпіаді. Чинний олімпійський чемпіон - швейцарець Фаб'ян Канчеллара, а чинний чемпіон світу - Філіппо Ганна з Італії.

Кваліфікація

Національний олімпійський комітет (НОК) міг надіслати для участі у гонці з роздільним стартом щонайбільше двох велосипедистів. Всі квоти одержує НОК, який сам обирає велосипедистів, що змагаються. Квоти в гонці з роздільним стартом не дозволяли НОК надсилати додаткових велосипедистів; НОК уже повинні були мати квоти в груповій гонці, щоб заробити квоти в гонці з роздільним стартом. Загалом для участі в гонці було виділено 40 квот. З них перші 30 розподілено за світовим рейтингом, але з додатковим обмеженням - 1 місце на НОК, і вимогою, щоб кожен континент мав принаймні 2 квоти. Ще 10 місць розподілено за підсумками Чемпіонату світу 2019 року, знову ж таки з обмеженням - 1 місце на НОК. НОК міг одержати 2 місця, якщо його спортсмени кваліфікувались обома способами; всі 10 квот на чемпіонаті світу завоювали НОК, які вже мали квоту за рейтингом. Одну додаткову квоту надано членові Олімпійської команди біженців Ахмадові Вайсу[2]. Оскільки кваліфікація завершилась до 22 жовтня 2019 року, то пандемія COVID-19 на неї не вплинула.

Формат змагань і траса

Гонка з роздільним стартом - це гонка на час. Велосипедисти стартують через встановлені проміжки часу. Траса має вигляд 22,1-кілометрового кола, що починається на Автодромі Фудзі, утворює петлю навколишніми шляхами, а потім повертається на Автодром. Чоловіки пройдуть це коло двічі (загалом 44,2 км). Сумарне підняття становить приблизно 846 метрів[3] [4].

Розклад

Змагання в цій дисципліні відбуваються впродовж одного дня[5].

ЗПопередні заїзди ЧФЧвертьфінали ПФПівфінали ФФінали
Дисципліна↓/Дата →24 лип25 лип26 лип27 лип28 лип29 лип30 лип31 лип1 сер
Шосейні гонки
роздільна шосейна гонка (чоловіки)Ф

Результати

Результат[6]
Місце # Велогонщик Країна Час Diff.
7Прімож Рогліч Словенія (SLO)55:04.19
10Том Дюмулен Нідерланди (NED)56:05.58+1:01.39
5Роан Денніс Австралія (AUS)56:08.09+1:03.90
43Штефан Кюнг Швейцарія (SUI)56:08.49+1:04.30
51Філіппо Ганна Італія (ITA)56:09.93+1:05.74
62Ваут ван Ерт Бельгія (BEL)56:44.72+1:40.53
78Каспер Асґреен Данія (DEN)56:52.21+1:48.02
819Рігоберто Уран Колумбія (COL)57:18.69+2:14.50
924Ремко Евенепул Бельгія (BEL)57:21.27+2:17.08
1012Патрік Бевін Нова Зеландія (NZL)57:24.29+2:20.10
1123Альберто Беттіоль Італія (ITA)57:38.06+2:33.87
126Джерейнт Томас Велика Британія (GBR)57:46.61+2:42.42
1333Уго Уль Канада (CAN)57:56.46+2:52.27
1434Стефан де Бод ПАР (RSA)57:57.10+2:52.91
1514Максіміліан Шахманн Німеччина (GER)58:33.82+3:29.63
169Жуан Алмейда Португалія (POR)58:33.97+3:29.78
174Ремі Каванья Франція (FRA)58:39.06+3:34.87
1816Мацей Боднар Польща (POL)58:47.10+3:42.91
1935Нікіас Арндт Німеччина (GER)58:49.39+3:45.20
2015Олександр Власов Олімпійський комітет Росії (ROC)58:55.40+3:51.21
2127Нелсон Олівейра Португалія (POR)58:59.22+3:55.03
2232Танел Кангерт Естонія (EST)59:05.25+4:01.06
2313Тобіас Фосс Норвегія (NOR)59:51.68+4:47.49
2411Брендон Макналті США (USA)59:57.73+4:53.54
2529Джордж Беннетт Нова Зеландія (NZL)1:00:28.39+5:24.20
2630Міхаель Кукрле Чехія (CZE)1:00:41.55+5:37.36
2725Річі Порт Австралія (AUS)1:00:53.67+5:49.48
2831Ніколас Роч Ірландія (IRL)1:01:23.13+6:18.94
2926Тао Ґоґен Гарт Велика Британія (GBR)1:01:44.81+6:40.42
3021Томс Скуїньш Латвія (LAT)1:02:04.93+7:00.74
3120Патрік Конрад Австрія (AUT)1:02:05.08+7:00.89
3218Луценко Олексій Олександрович Казахстан (KAZ)1:02:21.67+7:17.48
3336Амануель Гебрейгзабієр Еритрея (ERI)1:03:22.80+8:18.61
3428Лосон Креддок США (USA)1:03:52.99+8:48.80
3538Саїд Сафарзаде Іран (IRI)1:05:14.62+10:10.43
3637Аззадін Лагаб Алжир (ALG)1:05:21.53+10:17.34
3722Лукаш Кубіш Словаччина (SVK)1:06:25.20+11:21.01
3839Ахмад Ваїс Збірна біженців (EOR)1:08:40.46+13.36.27
17Йон Ісагірре Іспанія (ESP)Не фінішував

Примітки

  1. Cycling Road Competition Schedule. Tokyo 2020. Процитовано 28 червня 2021.
  2. Qualification System – Games of the XXXII Olympiad – Road Cycling (PDF). UCI. Процитовано 14 лютого 2015.
  3. Olympic Road Cycling at Tokyo 2020: Top Five Things to Know. Tokyo2020. Процитовано 28 червня 2021.
  4. Tokyo 2020 Olympic Games individual time trial routes revealed. Cycling News. 10 жовтня 2018. Процитовано 28 червня 2021.
  5. Cycling (Road) Competition Schedule. Tokyo 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  6. Результати. TOCOG. Omega SA. 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.

 

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.