Велініт
Велініт (рос. велинит; англ. welinite; нім. Welinit m) — силікат марганцю з додатковим гідроксилом.
| Велініт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1][2] |
| IMA-номер | IMA1966-002 |
| Хімічна формула | Mn²⁺₆(W₆+,Mg)₂(SiO₄)₂(O,OH)₆ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AF.75[3] |
| Dana 8 | 7.3.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Тригональна сингонія[4] |
| Просторова група | space group P3d |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Eric Welind[2] |
| Типова місцевість | Лангбан[2] |
Загальний опис
Хімічна формула: Mn22+Mn3+[(OH)3SiO4] (Є. Лазаренко). За К.Фреєм: Mn24+Mn2+SiO7.
Утворює кристали, включені в кальциті й бариті.
Сингонія гексагональна.
Густина 4,74.
Твердість 4.
Колір червонувато-чорний.
Риса червонувота-коричнева.
Крихкий.
Блиск смоляний.
Знайдений у жилах, які перетинають гаусманітові руди в родов. Лонгбан (Вермланд, Швеція).
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Moore P. B. Welinite, a new mineral from Långban // Arkiv för Mineralogi och Geologi — 1967. — Т. 4. — С. 407–411.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Велініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Велініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.