Вендета (фільм, 1924)

«Венде́та» (інша назва «Око за око») український радянський короткометражний чорно-білий німий комедійний фільм, поставлений Лесем Курбасом у 1924 році на Одеській кінофабриці ВУФКУ за мотивами газетного фельєтона А. Зоріна. Стрічка була включена в перший номер кіножурналу ВУФКУ «Маховик».[1][2]

Вендетта
Жанр кінокомедія
Режисер Лесь Курбас
Асистент режисера: Олександр Перегуда
Сценаристи
У головних
ролях
Йосип Гірняк
Амвросій Бучма
Степан Шагайда
Оператор Борис Завелєв
Художник Вадим Меллер
Кінокомпанія ВУФКУ Одеса
Тривалість 3 частини, 924 метри
Мова німий (українські інтертитри)
Країна УРСР
Рік 1924

Станом на 2020 рік стрічка вважається втраченою.[1][2]

Сюжет

Дія відбувається на початку 1920-х років. У селі Валежі під час розділу церковної землі на межі, що розмежовувала ділянки священика й диякона, була посаджена черешня. Дерево, яке спочатку не привернуло їхньої уваги, через два роки несподівано вродило прекрасні соковиті плоди. Панотець Сильвестр доводив, що відповідно до його ангельського чину і пасторського старшинства врожай черешні повністю належить йому. Диякон Гордій наполягав на рівності та поділі. Так у селі Валежі починається кривава ворожнеча священнослужителів.

Актори

  • Йосип Гірняк Сильвестр Іжехерувимський, піп
  • А. Оленич-Алексєєва матінка, його дружина
  • Степан Шагайда Гордій Святоптицин, диякон
  • Оксана Підлісна диякониця
  • Амвросій Бучма нічний сторож
  • Бабічева — баба
  • Наталія Пилипенко

Історія створення

У 1924 році ВУФКУ бере курс на виробництво кіножурналу «Маховик», який складався з хронікальних сюжетів та короткометражних фільмів. Улітку 1924 року ВУФКУ укладає річний контракт із режисером театру «Березіль» Лесем Курбасом.[3][1] За рік своєї праці у ВУФКУ Курбас зумів зняти три фільми що вийшли в кіножурналі «Маховик»: Вендетта, Макдональд, та Арсенальці.[2]

Додаткова література

Джерела

  1. Лариса Брюховецька. Лесь Курбас і українське кіно. // Богдан Козак. Життя і творчість Леся Курбаса: в рецепції українського театрознавства. Львів; Київ; Харків: Літопис, 2012. 654 стор.: 277—289. ISBN 978—966–8853–22–7
  2. Пуха Л., 1999, с. 19.
  3. Миславський В., 2018, с. 206.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.