Миславський Володимир Наумович

В 1978—1989 рр. працював кіномеханіком. В 1989—1990 — викладач Харківського училища кіномеханіків. В 1992 році закінчив сценарно-кінознавчий факультет Всеросійського Державного інституту кінематографії за спеціальністю «кінознавець».

Публікується з 1984 року. Автор 49 монографій та понад 150 статей про кінематограф у періодичних виданнях України, Росії, Польщі, Чехії, Німеччині, Франції, Словаччині.Наприкінці 2020 року, на замовлення німецького наукового видавництва Lambert книга В. Миславського «Цікаве кінознавство» була перекладена на вісім мов (англійська, німецька, французька, італійська, іспанська, португальська, польська, нідерландська) і вийшла в друк в березні 2021 року. Головував журі міжнародних кінофестивалів «Expromt» (2006), «Bommer» (2010), «Кипариси Партеніта» (2011), «Сходи» (2009). Входив до складу журі міжнародних фестивалів «Харківський бузок» (2009-2013), «Дитятко» (2015).

В 1990—2015 — працював на телебаченні автором і ведучим програм про кіно, що виходили на телеканалах України та Росії.

Як кінознавець був акредитований на міжнародних кінофестивалях: «Кінофестиваль німого кіно» (Le Giornate del Cinema Muto, Pordenone, 1994, 1997), «Московський міжнародний кінофестиваль» (1995, 1999, 2000), «Міжнародний кінофестиваль „Молодість“» (Київ, 1996, 1997), «Канський міжнародний кінофестиваль» (1997, 1998, 1999), «Берлінський міжнародний кінофестиваль» (1998, 1999), "Міжнародна кінопремія «Гаряче золото» (Hot d'Or, Cannes, 1999), «Міжнародна кінопремія „Теді“» (Teddy Award,  Berlin, 1999), «Кінофестиваль східного кіно» (Far East Film Festival, Udine, 2001), кінофестиваль «Французьке кіно сьогодні» (Le Cinema Francais, Moscou, 2001, 2002, 2003).

У 2014 році підтримав проросійські протести у Харкові та був одним зі 100 підписантів так званого «Звернення 100» — відеозвернення харків'ян-сепаратистів, які закликали провести референдум про приєднання Харкова до Росії, а сам Миславський порівнював українців до нацистів і натякав на їхні, нібито, наміри здійснити новий Голокост.[1]^{[первинне джерело]}. Це звернення тиражувалось на антиукраїнських сайтах[2] і навіть рупорами російської пропаганди за кордоном[3]. Після цього Миславського було додано до бази даних сайту «Миротворець» за заяви, які центром «Миротворець» кваліфіковані як посягання на територіальну цілісність України.[4]

Виступ Мисловського про «переслідування євреїв» майданівцями відбувся в контексті ширшої, оркестрованої з Москви, кампанії дискредитації Майдану, спроб розіграти «єврейську карту», представити протести проти антинародної політики Януковича за кордоном, у тому числі у Кнесеті Ізраїлю, як, нібито, антиєврейські погроми. Твердження про «зростання антисемітизму і неонацизму в Україні, а також ймовірну загрозу для безпеки єврейської громади»[5], було оцінене, як провокація широким колом єврейських культурних і громадських діячів України та Ізраїлю. Паралельно звучали також заклики від представників єврейських кіл до Путіна залишити Україну в спокої і не привласнювати собі права «захищати» євреїв та «русскоязичних»[6].

• Лауреат премії журналу «Киноведческие записки» «За дипломну роботу ВДІКу» (Москва, 1992).
• У 1997 році нагороджений Грамотою Національної спілки кінематографістів України та Асоціації діячів кіноосвіти України за пропаганду кіномистецтва в пресі і на телебаченні.
• Лауреат Всеукраїнського телевізійного конкурсу «Золота хвиля» (1999).
• Лауреат Регіонального рейтингу «Харків'янин року-2001» (2002).
• Дипломант III Міжнародного правозахисного кінофестивалю «Сходи» (2009).
• Гран-прі Міжнародної асоціації діячів літератури і мистецтва GLORIA (Німеччина) в номінації «кіно» (2020).

Україномовні

• Кінословник. Терміни. Визначення. Жарґонізми. Харків: ХЧМГУ, 2006. 328 с. ISBN 966-8246-59-4
• Альфред Федецький поет фотографії. Харків: Фактор, 2010. 216 с. : 182 іл. ISBN 978-966-180-088-4
• Олександр Довженко: Маловідомі сторінки. Харків: «Дім Реклами», 2015. 260 с. ISBN 978-966-2149-49-4 (ПОПЕРЕДЖЕННЯ: містить дві статті російською)
• Становлення кіногалузі в Україні 1922—1930 років: протиріччя часу і розмаїтість тенденцій. Харків: «Друкарня Мадрид», 2016. 344 с. ISBN 978-617-7294-81-7
• Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 1. Харків: «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл. ISBN 978-966-2149-66-1
• Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 2. Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл. ISBN 978-966-2149-67-8
• Перше десятиліття кінематографічної творчості Олександра Довженка. Харків: «Дім реклами», 2019. 528 с. : 259 іл. ISBN 978-966-2149-70-8
• Становлення кіновиробництва та кінопрокату в Україні (1896–1917). Riga : Globe Edit, 2020. 193 с. ISBN: 978-620-0-60765-2
• Українські кіно 1920-х років: організаційно-творчі трансформації : Riga : Globe Edit, 2020. 476 с. ISBN: 978-620-0-60767-6
• Кінознавчі розвідки в Україні (друга половина 1920-х — перша половина 1930-х рр.). Ч. 1. Харків : ТОВ Видавництво «Точка», 2020. 560 с. ISBN: 978-617-7856-03-9
• Кінознавчі розвідки в Україні (друга половина 1920-х — перша половина 1930-х рр.). Ч. 2. Харків : ТОВ Видавництво «Точка», 2020. 560 с. ISBN: 978-617-7856-04-6

Україномовні

• Починалося с «живої фотографії» // Соціалістична Харківщина. 1984. 26 серпня.
• Перші кіносеанси в Харкові // Соціалістична Харківщина. 1985. 27 серпня.
• Довженко — художник // Соціалістична Харківщина. 1985. 29 грудня.
• Кінематограф і Харків // Прапор (Харків). 1989. № 2. С. 153—158.
• Даріо Ардженто: чорний янгол — білий янгол // Kino-Коло (Київ). 2003. Осінь (19). С. 43–48.
• Цінність факту: перше десятиліття кіно в Україні // Кіно-Театр (Київ). 2006. № 4. С. 35–36.
• Перше десятиліття ігрового кінематографа в Україні (1907—1917 рр.) // Нариси з історії кіномистецтва України. Київ: Кінотехнологія, 2006. С. 9–52.
• Актриса з «Тіней…» // Kino-Коло (Київ). 2008. Весна-літо (37–38). С. 144—149.
• Кінематограф Радянської України в період громадянської війни // Культура України. Вип. 40. Х.: ХДАК. 2013. С. 231—239.
• Виробництво кіноустаткування в Україні в 20-ті роки // Матеріали VІІ круглого столу «Український кінематограф: минуле, сьогодення, перспективи», 5 лютого 2015 р., м. Київ. К.: КиМУ, 2015. С. 172—187.
• Хронологія формування нормативно-правової бази ВУФКУ // Матеріали ІІ круглого столу «Чубасівські читання», 12 березня 2015 р., м. Київ. К.: КиМУ, 2015. С. 183—213.
• Клубний кінопрокат в Україні (1922—1930) // Історія, теорія і практика екранних мистецтв, театру, засобів масових комунікацій, медіапедагогіки: колективна монографія. К.: КиМУ, 2015. Т. 2. С. 77–175.
• Побутові фільми в українському кінематографі 1927-1930-х років // Вісник ХДАДМ. Х.: ХДАДМ, 2015. № 8. С. 91-95.
• Фільми для дітей в українському кінематографі 1920-х років // Матеріали VІІ круглого столу «Перспективи розвитку екранних мистецтв в Україні», 27 листопада 2015 р., м. Київ. К.: КиМУ, 2015. С. 69–82.
• Кіноосвіта в Україні в 1920-х рр // Культура України. Х.: ХДАК, 2016. Вип. 53. С. 186—194.
• Кадрова політика ВУФКУ в 1920-ті роки //Вісник ХДАДМ. Х.: ХДАДМ 2017. № 1. С. 136—140
• «Діяльність Олександра Шуба на посаді голови правління ВУФКУ в 1927—1928 рр.» // Х.: Вісник ХДАДМ, Традиції і новації № 4, 2016 р.
• «Одинадцятий»: новаторський фільм Дзиґи Вертова // Evropský filozofický a historický diskurz. Praha, 2017. Volume 3. Issue 2. Р. 44–49.
• Товариство друзів радянського кіно в Україні в 1920-х роках // Evropský filozofický a historický diskurz. Praha, 2017. Volume 3. Issue 3. Р. 84–90.
• Творчи зв'язки театру і кінематографу в Україні в 1920-х роках // Evropský filozofický a historický diskurz. Praha, 2017. Volume 3. Issue 4. Р. 71–77.
• Фільми на інтернаціональні теми в українському кінематографі 1920-х рр. // Ґенеза ідей і динаміка розвитку екранних мистецтв: колект. моногр. К.: Видав. центр КНУКіМ, 2019. Т. 7. С. 132—158.
• Фільми про національні меншини в українському кінематографі 1920-х рр. // Мистецтвознавство. Соціальні комунікації. Медіапедагогіка: колективна монографія. К.: КНУКіМ, 2019. Т. 7. С. 74–88.
• Кіновиробництво російських компаній на території України в роки громадянської війни // Мистецтвознавство. Соціальні комунікації. Медіапедагогіка: колективна монографія. К.: КНУКіМ, 2019. Т. 8. С. 58–106.
• Сучасники про фiльм О. Довженка "Земля": рiзноплановiсть дискусiй // Аудiовiзуальне мистецтво i виробництво: досвiд, проблеми та перспективи: колективна монографiя. К.: КНУКiМ, 2021. Т. 9. С. 191-205.

• Миславський Володимир Наумович на сайті Факультету кіно-телемистецтва Харківської державної академія культури
• Миславський Володимир Наумович Скуратівський В. Л. Миславський Володимир Наумович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 20. К., 2019. С. 512.