Венера з Холе-Фельс

Вене́ра з Холе-Фельс (також відома як «Венера Шельклінгенська», а в російських джерелах часто звана «Венера Швабська»[1], нім. Venus vom Hohlen Fels, vom Hohle Fels; Venus von Schelklingen) — невелика статуетка жіночої фігури («палеолітична Венера»), знайдена в печері Холе-Фельс поблизу Шельклінгена, Німеччина. Датується між 35 000 і 40 000 рр. до н. е. і належить оріньяцькій культурі (початок верхнього палеоліту), що, імовірно, є часом ранньої присутності Homo sapiens (кроманьйонця) в Європі. Є найдавнішим визнаним твором мистецтва верхнього палеоліту і доісторичного фігуративного мистецтва взагалі[2].

Контекст

Швабський Альб — гірське плато, порізане ущелинами, в печерах якого знайдені артефакти з бивнів мамонтів епохи верхнього палеоліту (дотепер близько 25). До їх числа входить статуетка людинолева і флейта з мамонтової кістки, яка датується бл. 36 000 р. до н. е.[3] Настільки велика концентрація свідчень сучасної поведінки (behavioral modernity) в період від 40 до 30 тисяч років до н. е., включаючи фігуративне мистецтво та інструментальну музику — унікальна, і дозволяє зробити висновок, що носії оріньякської культури в Швабському Альбі також, можливо, є творцями ранніх форм релігії. На відстані 70 см від статуетки «Венери», археологи знайшли флейту з кістки грифа[4]. У тому ж культурному шарі були знайдені осколки кремінної гальки, оброблені кістки і гравіровані бивні, а також рештки тарпанів, північних оленів, печерних ведмедів, шерстистих мамонтів та альпійських гірських козлів[5].

Знахідка і її значення

Знахідка «Венери з Холе-Фельс» відсуває дату появи першої відомої скульптури, і в цілому найдавнішого прикладу фігуративного мистецтва, на кілька тисячоліть тому[6]. Таким чином, подібні твори мистецтва створювалися протягом всього ориньякского періоду.

Статуетка була виявлена у вересні 2008 р. в печері Холі Фельс — (швабською нім. це означає «Гола скеля») поблизу м. Шельклінген, за 15 км на захід від м. Ульм, у землі Баден-Вюртемберг (Німеччина) командою вчених із Тюбінгенського університету під керівництвом професора Ніколаса Конрада (Nicholas Conard). Про знахідку було офіційно заявлено в журналі Nature[7]. Статуетка була знайдена в печері, приблизно за 20 метрів від входу й приблизно 3 метри під сучасним рівнем поверхні. Також у печері знайшли флейту з кістки (бл. 35 000 років до н. е.) — найдавніший відомий музичний інструмент[8].

Опис

Статуетка являє собою фігуру гладкої жінки, з яскраво вираженим акцентом на грудях та вульві. Відповідно, вона сприймається як амулет, пов'язаний з родючістю і фертильністю. Вона зроблена з бивня шерстистого мамонта і знайдена в розбитому вигляді. Виявлено 6 фрагментів (відсутні ліва рука і плече). На місці голови — отвір, який дає право зробити висновок, що статуетка використовувалася як кулон. Археолог Джон Шиа (John J. Shea) стверджує, що на виготовлення цієї статуетки пішло «десятки, якщо не сотні годин»[5].

Див. також

Джерела

Ресурси Інтернету

Примітки
  1. «Швабська Венера» визнана найдавнішою статуеткою
  2. «Венера з Тан-Тана», знахідки в печері Бломбос (75 000 до н. е.) — є джерелом суперечки, чи слід їх вважати зразками «абстрактного мистецтва»
  3. http://www.mus.cam.ac.uk/ ~ ic108/lithoacoustics/BAR2002/BARpreprint.pdf (англ.)
  4. Nachrichten: Älteste Flöte vom Hohle Fels — epoc(нім.)
  5. Шаблон:Cite figurine sheds light on origins of art by early humans (англ.)
  6. на 5000 років, якщо датування в 35 000 років до н. е. порівняти з «Венерою Гальгенберзькою», або на 10 000 років, якщо взяти датування в 40 000 років до н. е.
  7. Conard, Nicholas J. A female figurine from the basal Aurignacian of Hohle Fels Cave in southwestern Germany. Nature (459): 248–252. doi:10.1038/nature07995. Процитовано 13 травня 2009. (англ.)
  8. Wilford, John N. (24 червня 2009). Flutes Offer Clues to Stone-Age Music. The New York Times. doi:10.1038/nature07995. Процитовано 29 червня 2009. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.