Венсенський замок

Близько 1150 на місці замку побудовано мисливський будинок для Людовика VII.

У XIII столітті маєток розширено Філіпом Августом та Людовиком Святим (саме з Венсенського замку Людовик вирушив у фатальний для себе хрестовий похід в Туніс).

У XIV столітті тут одружувалися королі Філіп III та Філіп IV і народилися Людовик X, Філіпп V Довгий та Карл IV.

У XIV столітті, за Філіппа VI, замок був істотно розширений і здобув вежу-донжон заввишки 52 метри, де було влаштовано королівські покої і бібліотеку. Близько 1410, вже за Карла VI, завершений периметр зовнішніх стін. За часів французьких релігійних воєн XVI століття замок став тюрмою, в тому числі — для майбутнього короля Генріха IV.

Каплиця і замкнутий двір за проєктом Луї Ліво

У XVII столітті архітектор Луї Ліво вибудував на замовлення Людовика XIV два павільйони — один призначався для вдови королеви, інший — для кардинала Мазаріні. Однак після того, як увагу короля привернув новий проєкт — Версаль — оздоблювальні роботи нових павільйонів було покинуто. Будівельники знову прийшли в Венсен тільки в 1860 році під керівництвом реставратора Віолле-ле-Дюка.

У XVIII столітті королі назавжди залишили замок. У ньому розташувалася Венсенська порцелянова мануфактура (з 1740) і знову-таки в'язниця. У Венсені були ув'язнені Джон Ванбро, Нікола Фуке, Маркіз де Сад, Дені Дідро та Оноре Габріель Мірабо.

У 1804 тут страчено викраденого герцога Енгієнського.

У XX столітті в замку було страчено французами Мата Харі в 1917 і німцями — 30 мирних заручників в 1944.

До замку можна добратися паризьким метро, доїхавши до кінцевої станції лінії № 1, що називається Château de Vincennes.

• Офіційний сайт