Вентогірус
Вентогірус (лат. Ventogyrus) — рід організмів едіакарської біоти, що належить до типу петалоном. Скам'янілості вперше виявлені в середній течії річки Онега Архангельської області Ленінградським геологом В. Г. Чистяковим в середині 1980-х років. Надалі В. Г. Гражданкіним і А. Ю. Іванцовим виявлено сотні скам'янілостей. Нині є одним з найбільш вивчених докембрійських організмів[1].
? † ВентогірусЧас існування: 575–545 млн р. т. | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||
| ||||||||
| Ventogyrus chistyakovi Ivantsov and Grazhdankin 1997 | ||||||||
Посилання | ||||||||
| ||||||||
Будова
Вентогірус мав яйцевидне тіло, що складається з трьох однакових часток, розділених поздовжніми перегородками. Йому притаманна осьова симетрія третього порядку. Від поздовжніх перегородок відходили в два ряди поперечні перегородки, які розділяли організм на окремі порожнини. Осьова частина організму являла собою відокремлену порожнину у вигляді тригранної призми. На поверхні поздовжніх перегородок і центральної призми збереглися відбитки розгалуженої системи провідних судин[2]. На кожній з трьох граней центральної призми знаходився центральний стовбур провідної системи, від якого в порядку чергування відходили бокові гілки, які кілька разів роздвоюються у напрямку до зовнішньої поверхні організму. У кожну поперечну порожнину організму вело окреме відгалуження центрального стовбура[1].
Скам'янілості
В залежності від збереженості перегородок і ступеня заповнення камер осадом, вентогірус утворює скам'янілості різного ступеня збереженості[3]. Завдяки м'якості вологих пісковиків Онезького родовища, скам'янілості розламуються по поверхнях, що відповідають перегородкам, це дозволяє детально вивчити його внутрішню будову[1].
Екологія
Серед дослідників немає єдності щодо екології вентогіруса. Найбільш ймовірно, вентогірус був вільноплаваючою твариною. На загостреному кінці тіла перебував рот, а центральна призма являла собою травний орган. Плавання здійснювалося за допомогою війок, що покривали зовнішню частину тіла. Три великих поля, розташованих на задньому кінці тіла могли нести щупальця, які приводяться в рух м'язами, на наявність яких вказують характерні складки, що розходяться радіально. За багатьма ознаками вентогірус схожий з сучасними реброплавами, за винятком трипроменевою симетрії (гребневикам притаманна двопроменева або неповна чотирипроменева симетрія)[2].
Будь-яких органів для прикріплення до дна у вентогірусов не виявлено, однак не виключено, що їм належать знайдені поруч фрагменти трубок, які виконували роль прикріплювального стебла. М. О. Федонкіним висловлювалося також припущення, що яйцевидне тіло являло собою поплавок-пневматофор, який підтримував невідомий поки організм або колонію організмів[1].
Примітки
- Иванцов А.Ю. Вендский организм опознается по отпечаткам. Природа, 2003, №10, с. 3–9.
- Малаховская Я. Е., Иванцов А. Ю. Вендские жители Земли. Химия и жизнь, 2004, № 7.
- Иванцов А.Ю. Типичные позднедокембрийские ископаемые Намибии — петалонамы. В кн: «Палеострат-2009». Годичное собрание секции палеонтологии МОИП и Московского отделения Палеонтологического общества. Москва, 26–27 января 2009 г. Программа и тезисы докладов. Алексеев А.С. (ред.). М.: Палеонтологический ин-т им. А.А. Борисяка РАН, 2009. 49 с.
Посилання
- M. A. Fedonkin, A. Y. Ivantsov Ventogyrus, a possible siphonophore-like trilobozoan coelenterate from the Vendian Sequence (late Neoproterozoic), northern Russia. Geological Society, London, Special Publications 2007, v. 286, p. 187–194. doi: 10.1144/SP286.14.
- А. Yu. Ivantsov and D. V. Grazhdankin А New Representative of the Petalonamae from the Upper Vendian of the Arkhangelsk Region. Paleontological Journal, 001. 31, No.1,1997, pp. 1-16. Translated from Paleontologicheskii Zhurnal, No.1,1997, pp. 3-18.