Неогеновий період
Неоге́новий пері́од, неоген (рос. неогеновая система (период), неоген, англ. Neogene, нім. Neogen n, Jungtertiär n) — другий період кайнозойської ери історії Землі. Тривав від 23,03 до 2,588 млн років тому[4]. Як самостійний стратиграфічний підрозділ неоген був виділений австрійським геологом Моріцем Гьорнесом у 1856 році[5].
Неогеновий період | |
Хронологія | 23.03–2.588 млн років тому |
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду | бл. 21.5 %[1] (108 % від сучасного рівня) |
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду | бл. 280 ppm[2] (у 1 разів більше доіндустріального періоду) |
Середня температура поверхні впродовж періоду | бл. 14 °C[3] (на 0 °C вище сучасного рівня) |
Підрозділи
Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
---|---|---|---|---|
Четвертинний, Q | Плейстоцен, Q1 | Гелазький | молодше | |
Неоген, N | Пліоцен, N2 | П'яченський, N2pla | 2,58 | 3,60 |
Занклійський, N2zan | 3,60 | 5,33 | ||
Міоцен, N1 | Мессінський, N1mes | 5,33 | 7,25 | |
Тортон, N1tor | 7,25 | 11,63 | ||
Серравалійський, N1srv | 11,63 | 13,82 | ||
Лангійський, N1lan | 13,82 | 15,97 | ||
Бурдігальський, N1bur | 15,97 | 20,44 | ||
Аквітанський, N1aqt | 20,44 | 23,03 | ||
Палеоген, |
Олігоцен, |
Хаттський, |
старіше | |
Підрозділи неогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[6]. | ||||
Неогенова система не має загальноприйнятих ярусів, тільки в Європі існують три самостійні стратиграфічні шкали неогену. Одна з них встановлена для Середземноморської провінції і користується найбільшим визнанням, а решта дві — для внутрішньоконтинентальної Європи, тобто для центральної і східної частин Паратетису.
Неоген складається з двох епох — ранньої, або міоцену (23,03—5,333 млн років тому), та пізньої, або пліоцену (5,333—2,588 млн років тому)[4].
Неоген загалом характеризується низьким рівнем Світового океану, завершенням утворення сучасних гірських масивів, досить суворим кліматом з чіткою зональністю та кількома зледеніннями в північній та південній півкулях.
У неогені тривала альпійська складчастість, значні площі земної поверхні звільнилися від моря. Були поширені хвойні і тропічні ліси. Неогенові відклади поширені під покривом четвертинних на всіх континентах і на дні океанів. Неогенова система була одним з найбільш геократичних етапів у розвитку Землі, особливо його друга половина — пліоцен. До кінця пліоцену сформувалися основні елементи сучасного рельєфу і гідромережі, завершилося утворення численних гірських систем — Альп, Карпат, Балкан, Апеннін, Криму, Кавказу, Гімалаїв, Кордильєр тощо.
Корисні копалини
З неогеновими відкладами пов'язані численні родовища корисних копалин. З осадових найважливіші родов. нафти і газу в прогинах Бл. і Сер. Сходу, Каліфорнії, Аляски, Японії, Прикарпатському, Азово-Кубанському, Терсько-Каспійському; западинах — Закарпатській, Східно-Чорноморській, Південно-Каспійській та ін.; депресіях — Охотській, Анадирській, ін. Численними в неогенових відкладах є родов. бурого вугілля і лігнітів, рідше — кам. вугілля. Відмічені родов. сірки пов'язані г.ч. з евапоритовими формаціями (Передкарпаття, Апенніни, Сицилія), а також поклади солей (Передкарпаття, Закарпаття, Закавказзя, Сер. Азія та ін.). В Н.с. утворилися розсипні родов. титану, олова, ільменіту, рутилу, циркону та ін., численні бокситові родов. тропіч. поясу (Ямайка, Гаяна, Суринам, Гана, Гвінея), родов. бентонітових і палигорськітових глин, алунітів, перлітів, каолінітів, галуазиту, а також вапняків, кварцових пісків, пісковиків, діатомітів, глин. З інтрузивними і ефузивними породами пов'язані численні і різноманітні родов. руд ртуті, олова, свинцю, цинку, стибію та ін., які створюють місцями рудні пояси (поліметалічний пояс Перу, золотоносний пояс Еквадору, оловоносний і мідноносні пояси Болівії, мідно-срібні родов. Центр. Америки та ін.). У океанічних областях піщано-глинисті шельфові відклади у багатьох р-нах нафтогазоносні: Мексиканська та Ґвінейська затоки, Карибське, Середземне, Червоне моря, шельфи Чилі, Перу, Еквадору, Каліфорнії.
Див. також
Примітки
- Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
- Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
- Image:All palaeotemps.png
- International Commission on Stratigraphy: International Stratigraphic Chart (версія за серпень 2012)
- Hoernes Moriz Die fossilen Mollusken des Tertiärtbeckens von Wien, 1856
- Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Посилання
← |
|
→ |