Кембрійський період

Кембрійський період, кембрій (англ. Cambrian System, нім. Kambrium n) — перший період палеозойської ери, в стратиграфічній шкалі іде за рифеєм (вендом) і передує ордовицькому періоду. Настав 541,0 ± 1,0 млн років тому, закінчився 485,4± 1,9 млн років тому[5]. Відклади кембрійського періоду є на всіх континентах.

Кембрійський період
Хронологія 541–485.4 млн років тому
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 12.5 %[1]
(63 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 4500 ppm[2]
(у 16 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 21 °C[3]
(на 7 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Стабільно зростав з +30 м до +90 м[4]

Тектоніка

У кембрії переважали процеси опускання, які викликали інтенсивне осадонакопичення в геосинклінальних поясах (Атлантичний, Урало-Монгольський і інш.), і на давніх платформах. Утворюється суперконтинент Гондвана. Лахланський орогенез (540—440 млн років тому); закінчується Петерманський орогенез (550—535 млн років тому); активність Деламерійського орогенезу, Аделаїдського рифтового комплексу (514—500 млн років тому) в Австралії.

Корисні копалини

Серед відкладів переважають карбонатні (вапняки і доломіт). У відкладах верхнього кембрію встановлені лагунні червоноколірні відклади. На корисні копалини кембрійські відклади відносно бідні в порівнянні з іншими системами. В кембрії сформувалися перші великі промислові родовища фосфоритів (Казахстан, Китай, Монголія). Відомі родовища нафти (Іркутський амфітеатр, балтійський регіон, Хассі-Месауд в Алжирі). Промислове значення мають родовища кам'яної солі на Сибірській платформі, в США, Пакистані, Індії. Відомі родовища колчеданно-поліметалічних руд (Сибір), свинцю — в Північній Африці, марганцю — в Кузнецькому Алатау, бокситів (Східний Сибір).

Підрозділи
Система/
Період		 Відділ/
Епоха		 Ярус/
Вік		 Вік
(млн років)
Ордовик, O Ранній/Нижній, O1 Тремадоцький молодше
Кембрій, C Фуронгій, C4 Ярус 10 485,4 ~489,5
Цзяншанський, C4j ~489,5 ~494
Паїбіанський, C4p ~494 ~497
Мяолінгіан, C3 Гужанський, C3g ~497 ~500,5
Друмійський, C3d ~500,5 ~504,5
Вулліанський, C3w ~504,5 ~509
Епоха 2, C2 Ярус 4 ~509 ~514
Ярус 3 ~514 ~521
Терреновіан, C1 Ярус 2 ~521 ~529
Фортунійський, C1f ~529 541,0
Едіакарій поділ відсутній древніше
Підрозділи Кембрійської системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік[6].

Палеогеографія

Карта світу в кембрійський час дуже відрізнялася від теперішньої. Поперек екватора розкинувся величезний материк Гондвана, що містив у собі частини сучасних Африки, Південної Америки, Південної Європи, Близького Сходу, Індії, Австралії й Антарктиди. Крім Гондвани, на земній кулі було ще чотири материки, що розташувалися на місці нинішніх Європи, Сибіру, Китаю і Північної Америки (але в сукупності з північно-західною Британією, західною Норвегією і частинами Сибіру). Північно-Американський материк того часу відомий під назвою Лаврентія.

Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері була у 15 разів вища (6000 ppmv) за сучасну (400 ppmv).

Органічний світ

Численні викопні рештки організмів. Бурхливий розвиток різноманітних форм життя, утворюється більшість таксонів сучасних тварин — кембрійський вибух. Зникає едіакарська біота, з'являються перші хордові, поруч з рядом вимерлих пізніше еволюційних гілок. Вибуховий розквіт рифоутворюючих археоциат (Archaeocyatha) й пізніший колапс. Широко поширені трилобіти (Trilobites), приапуліди (Priapulida), губки (Porifera), брахіоподи (Brachiopod) та інші тварини. Аномалокариси (Anomalocarida) головні хижаки в ранньокембрійських морях. З'являються сучасні форми водоростей (Algae), грибів (Fungi), форамініфер (Foraminifera).

На початку кембрійського періоду виникли організми, які мали мінеральний скелет («скелетна революція»). З'явилися всі типи тварин, відомі в даний час, за винятком мохуваток. Довгий час «вибухова» поява життя в кембрійському періоді ставила дослідників у глухий кут . Відносно недавно була відкрита так звана едіакарська фауна, а також менш відомі хайнанська фауна і фауна Доушаньто, що належать до едіакарського періоду пізнього протерозою — давніші організми без жодних скелетних утворень і тому тривалий час не виявлені палеонтологами. Вочевидь, багатоклітинне життя виникло не в кембрії, а значно раніше, а в кембрії організми «навчилися» будувати мінеральні скелети, які мають набагато більше шансів скам'яніти і зберегтися в товщах порід, ніж м'які тіла тварин.

Кембрій — час виникнення та розквіту трилобітів. Вони являють собою стародавню групу членистоногих тварин, найближче стоять до ракоподібних. Усі відомі представники класу трилобітів були морськими тваринами.

Кембрійська біота жила здебільшого в морських басейнах. Існувала велика кількість трилобітів, гастропод, брахіопод, одночасно існували і тварини, яких важко віднести до якої-небудь відомої групи. Також були види, що належать до існуючих зараз типів, проте зовсім не схожих на сучасних. Рифоутворюючими організмами були археоціати, що існували тільки в кембрії, і водорості, що виділяють вапняк. Судячи з усього, в кембрії виникли перші наземні тварини — черв'яки й багатоніжки. Також у цьому періоді з'явилися водорості, коралові поліпи, губки, головоногі молюски і членистоногі.

Початок цьому періодові поклав разючої сили еволюційний вибух, в ході якого на Землі з'явилися представники більшості основних груп тварин, відомих сучасній науці. Межа між докембрієм і кембрієм проходить по гірських породах, в яких раптово з'являється розмаїття скам'янілостей тварин з мінеральними кістяками — результат «кембрійського вибуху» життєвих форм.

Див. також

Примітки
  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–8. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648.
  5. International Chronostratigraphic Chart v. 2019-05. International Commission on Stratigraphy. 2019. Архів оригіналу за 13 серпня 2019.
  6. Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.

Література

Посилання
←
Кембрій
Тереневій Мяолінгіан Епоха 3 Фуронгій
Фортуній | Вік 2 Вік 3 | Вік 4 Вулліан | Друмій | Гужангій Паїбій | Цзяншан | Вік 10

→

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.