Верблюдяче молоко

Верблюдяче молоко або верблюже молоко — молоко, яке отримують від домашніх верблюдів.

Доїння верблюдиці
Свіже верблюдяче молоко

Виробництво та споживання даного продукту найбільше поширене в першу чергу в пустельних та посушливих територіях: зокрема, представники деяких племен, які готують з нього подобу йогурту[1], можуть більше місяця харчуватися одним цим продуктом[2].

Харчова цінність

На кількість отриманого молока та його поживний склад впливають багато факторів, в тому числі кількість і раціон харчування тварини, частота прийому рідини, кліматичні показники, вік, частота доїння, догляд за телятами, метод доїння (ручне або машинне), стан здоров'я верблюдиці та її репродуктивний статус[3]. Верблюди, що розводяться заради молока, часто живуть в складних природних умовах, що ускладнює порівняння з показниками надою між дромадерами і бактріанами, а також між різними популяціями одного і того ж виду[4]. В аналогічних умовах розведення верблдяче молоко за вмістом білка та жиру приблизно аналогічно коров'ячому, але містить втричі більше вітаміну С [4] і при цьому не містить β-лактоглобуліну[5]. Воно підходить як замінник молока для людей з алергією на коров'яче молоко[6] та, за деякими даними, може бути корисним при атопічному дерматиті[7]. Близько 4 літрів верблюдячого молока задовольняє добову енергетичну потребу людини, а також його потреби в білку [4]. На відміну від корів та кіз верблюди можуть давати молоко навіть у посушливий сезон і в періоди повної посухи, а також можуть прожити до трьох тижнів без води (в залежності від вмісту вологи в кормі). Без води верблюди дають більш розбавлене молоко (91% води в порівнянні з 86% для тварини, що одержує достатню кількість питної води); таке молоко - цінне джерело води для телят (і людей). Зневоднений верблюд дає також пісніше молоко з трохи більше 1% жиру [4]. Верблюди, здатні давати молоко навіть при годуванні неякісними кормами, є надійним варіантом забезпечення продовольчої безпеки в регіонах зі складними природними умовами[8].

Економічне значення

Молоко найважливішим харчовим продуктом, одержуваним від верблюда[4]. Після отелення бактріани дають молоко протягом 14-16 місяців, дромадери - 12-20 місяців[4]. Для продовження лактації верблюдів використовуються різні способи, в тому числі підміна у самки забитого теляти іншим, покритим шкірою мертвої тварини[4]. Самка бактріана виробляє 5 літрів на день, а дромадера - в середньому 20 літрів на день [1]. У Східній Африці верблюди дають 3,5-4 літра молока в сухий сезон і до 10 літрів в сезон дощів, що в кілька разів більше, ніж корови (відповідно не більше 0,2 літра і 1 літр); в Кенії верблюди дають вдвічі більше молока, ніж корови, і в дев'ять разів більше, ніж кози, вирощені в тих же умовах [4]. У 2017 році світове виробництво незбираного свіжого верблюдячого молока склало 2,85 мільйона тон, при цьому на Сомалі та Кенію доводилося 64% від загальносвітового виробництва; інші великі виробники цього продукту - Малі та Ефіопія [9] . У промислових масштабах верблюдяче молоко виробляється в ряді арабських країн Західної Азії та Північної Африки, а також в Індії та Пакистані[10]. Крім того, існує його виробництво в Австралії[11], звідки цей продукт експортується в країни Південно-Східної Азії[12], і в США [13].

Молочні продукти

Верблюдяче молоко найчастіше використовується в якості сировини для приготування продуктів на кшталт йогуртів; його характерною особливістю є те, що жир, який знаходиться в ньому, має форму дуже маленьких кульок, що ускладнює (але не унеможливлює) його відділення, через що приготувати з нього масло і сир дуже важко й трудомістко[4]. Зокрема, масло можна отримати лише з кислого молока, яке збивають і потім додають освітлюючі засоби[1]. Приготувати з верблюдячго молока сир значно складніше, ніж з молока інших молочних тварин<[14], оскільки він насилу коагулює[15]. У 1990-х роках французький вчений Рамі, який працював за грантом ФАО, зміг отримати з верблюдячого молока кислий сир шляхом додавання в нього фосфату кальцію та рослинного сичужного ферменту [16]. Сир, вироблений з нього, має низький вміст холестерину та легко засвоюється навіть людьми з непереносимістю лактози[17][18]. В результаті співпраці мавританського заводу з виробництва верблюдячого молока Tiviski, ФАО і Рамі був створений сир європейського стилю, який продається під брендом «Caravane». Стверджується, що це єдиний сир з верблюдячого молока в світі[19].

З верблюдячого молока також готують морозиво[20][21]. В Середній Азії з ферментованого верблюдячого молока готують напій шубат[22][23].

Примітки

  1. Bactrian & Dromedary Camels. Factsheets. San Diego Zoo Global Library. March 2009. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 1 October 2019.
  2. Camel Milk. Milk & Dairy Products. FAO's Animal Production and Health Division. 25 вересня 2012. Архів оригіналу за 1 November 2012. Процитовано 1 October 2019.
  3. Bouhaddaoui, Sara; Chabir, Rachida; Errachidi, Faouzi (April 2019). Study of the biochemical biodiversity of camel milk. The Scientific World Journal 2019 (Article ID 2517293): 2517293. PMC 6481029. PMID 31093015. doi:10.1155/2019/2517293.
  4. Kenneth F. Kiple, Kriemhild Coneè. Ornelas (2000). The Cambridge world history of food. Cambridge, UK; New York: Cambridge University Press. с. 472—474. ISBN 978-0-521-40216-3.
  5. Ernährung: Dromedar statt Kuh — Kamelmilch aus Holland. Die Welt, 9. November 2010
  6. Yosef Shabo, Reuben Barzel, Mark Margoulis, Reuven Yagil (december 2005). Camel milk for food allergies in children. The Israel Medical Association Journal 7 (12): 796–798. PMID 16382703.
  7. Kamelmilch — der Milchersatz bei Kuhmilch-Allergie!? Milchliebe
  8. Thornton, Philip K. (27 вересня 2010). Livestock production: recent trends, future prospects. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences 365 (1554): 2853–2867. ISSN 0962-8436. PMC 2935116. PMID 20713389. doi:10.1098/rstb.2010.0134.
  9. Camel milk production in 2017, Livestock primary / Regions / World list / Production Quantity (pick lists). UN Food and Agriculture Organization, Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2018. Процитовано 30 серпня 2019.
  10. R. Yagil. Camels and camel milk... (англ.). ФАО. Процитовано 15 вересня 2013.
  11. Bazckowski, Halina (22 березня 2020). The beasts that beat the drought: Camels sought after for meat, milk and cheese. ABC News. Процитовано 27 квітня 2020.
  12. Meehan, Michelle (11 липня 2019). Would you drink camel milk?. BBC News. Процитовано 12 липня 2019.
  13. Becca Haley-Park (22 квітня 2014). Camel Milk Now Available for Purchase in US. Culture Magazine. Процитовано 24 липня 2014.
  14. Ramet, J. P. (2011). Methods of processing camel milk into cheese. The technology of making cheese from camel milk (Camelus dromedarius). FAO Animal production and health paper. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103154-4. ISSN 0254-6019. OCLC 476039542. Процитовано 6 December 2012.
  15. Ramet. Camel milk and cheese making. Архів оригіналу за 24 червня 2012.
  16. Fresh from your local drome'dairy'?. Food and Agriculture Organization. 6 липня 2001. Архів оригіналу за 26 січня 2012.
  17. Ramet. Methods of processing camel milk into cheese. Архів оригіналу за 24 червня 2012.
  18. Young, Philippa. In Mongolian the Word 'Gobi' Means 'Desert'. Архів оригіналу за 3 March 2013. Процитовано 6 December 2012. «As evening approaches we are offered camel meat boats, dumplings stuffed with a finely chopped mixture of meat and vegetables, followed by camel milk tea and finally, warm fresh camel's milk to aid digestion and help us sleep.»
  19. Caravane. Tiviski. Процитовано 1 жовтня 2019.
  20. Netherlands' 'crazy' camel farmer. BBC. 5 листопада 2011. Архів оригіналу за 6 November 2011. Процитовано 7 листопада 2011.
  21. Al Ain Dairy launches camel-milk ice cream. The National (англ.). Процитовано 22 лютого 2019.
  22. Anatoly Michailovich Khazanov (15 травня 1994). Nomads and the outside world (вид. 2nd). Univ of Wisconsin Press. с. 49. ISBN 978-0-299-14284-1.
  23. Glenn Randall Mack, Asele. Surina (2005). Food culture in Russia and Central Asia. Westport, Conn.: Greenwood Press. с. 97. ISBN 0-313-32773-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.