Вербний тиждень
Вербний тиждень (квітний тиждень, вербиця, вербич) — народно-християнське слов'янське календарне свято, передостанній тиждень перед Великоднем (шостий тиждень Великого посту).
Вербний тиждень | |
---|---|
«Весна іде». Дореволюційна листівка | |
Інші назви | Квітконосне тиждень (католицький) |
Ким святкується | Східні слов'яни |
Тип | народно-православний |
Традиції | освячення верби, биття вербними гілочками, заклички весни |
Вербний тиждень у Вікісховищі |
Його завершує Вербна (Квітна) неділя. Вербною тому називали, що цього дня святили вербу. Верба в Україні — вельми шановане дерево, про неї складено багато пісень і легенд, а ще кажуть: «Без верби й калини нема України». Освячену вербу приносять в дім і ставлять біля ікони, вона має простояти весь рік, охороняючи родину від нещасть та хвороб.[1][2]
У Вербний тиждень, за народним віруванням, не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликовате, як верба». Не сіяли колись і буряків, бо «будуть гіркі».
Джерела
- Вербиця, вербич // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 140. — 1000 екз.
Примітки
- За тиждень — великдень (Вербна неділя) – Олександр Токар. otokar.com.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2018.
- Вербна неділя 2018: дата свята, що можна і не можна робити в цей день - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 28 березня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.