Вербозілля гайове

Вербозілля гайове[1][2] (Lysimachia nemorum) — вид трав'янистих рослих родини первоцвітові (Primulaceae). Зростає у західній частині Європи. Етимологія: лат. nemorum — «гайовий»[3].

Вербозілля гайове
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Первоцвітові (Primulaceae)
Рід: Вербозілля (Lysimachia)
Вид:
Вербозілля гайове (L. nemorum)
Біноміальна назва
Lysimachia nemorum

Опис

Багаторічна зелена рослина, яка може бути від висхідної до повзучої. Стебла досягають довжини від 10 до 30 см. Всі частини рослини голі. Супротивні листки яйцеподібні, 2–3 см завдовжки, знизу — часто з темними цятками. Квітки поодинокі, пазушні, на довгих квітконіжках. Віночок 8–12 мм шириною, оранжево-жовтий, майже до основи розділений на округлояйцевиді, тупі дольки. Пелюстки довжиною від 5 до 8 мм. Насіння завдовжки 1.5 мм.

Вегетативне поширення відбувається за допомогою галузок. Квіти закриваються в похмуру погоду.

Поширення

Європа: Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фарерські острови, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Хорватія, Італія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія. Потребує помірно вологих, поживних, пухких, кам'янисто-глинистих ґрунтів. Населяє гірські й заплавні ліси, букові, дубові, березові й ліщинні ліси поруч із джерелами, узлісся.

В Україні росте на узліссях у Карпатах (Закарпатська область), зрідка[1]. Вербозілля гайове входить у перелік регіонально-рідкісних видів, що потребують охорони в межах Львівської області[2].

Галерея

Джерела

  1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 140. (рос.)(укр.)
  2. Андрієнко, Т.Л.; Перегрим, М.М. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — ISBN 978-966-542-512-0.
  3. Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Процитовано 20 вересня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.