Вернер Кьорте

Фридріх Еміль Вернер Кьорте (нім. Friedrich Emil Werner Körte; нар.21 жовтня 1853(18531021), Берлін пом. 3 грудня 1937, там само) німецький лікар, один з провідних хірургів Німеччини.

Вернер Кьорте
Ім'я при народженні нім. Friedrich Emil Werner Körte
Народився 21 жовтня 1853(1853-10-21)[1][2]
Берлін, Королівство Пруссія[2]
Помер 3 грудня 1937(1937-12-03)[2] (84 роки)
Берлін, Німецький рейх[2]
Поховання
Доротеенштадтський цвинтарd[2] : 
Країна  Німецький рейх[2]
Діяльність хірург
Alma mater Університет Фрідріха-Вільгельма[2], Боннський університет і Страсбурзький університет (1875)
Науковий ступінь доктор медицини (1875)
Науковий керівник Friedrich Daniel von Recklinghausend
Вчителі Robert Friedrich Wilmsd[2]
Знання мов німецька[3]
Заклад Krankenhaus Am Urband[2]
Членство Corps Teutonia Bonnd, German Society of Surgeryd і Q2660858?
Батько Friedrich Körted
Брати, сестри Gustav Körted, Friedrich Koerted, Siegfried Körted, Alfred Körted і Martin Körted
Нагороди

Біографія

Народився в родині таємного санітарного радника доктора Фридріха Кьорте (1818–1914).

Вивчав медицину в університетах Берліна, Бонна і Страсбурга. З 1974 по 1980 роки працював лікарем-асистентом у Страсбурзі й Берліні. Отримав ступінь доктора медицини у 1875 році в Страсбурзі.

Протягом 1899–1924 років директор і завідувач хірургічним відділенням берлінської лікарні в Урбані. У 1896 році розробив кругову резекцію петлі кишки, а у 1898 році провів перше вдале розкриття абсцесу підшлункової залози.

У 1905 році відмовився від запрошення очолити кафедру в Кенігсберзькому університеті.

Понад 30 років був редактором журналу «Архів клінічної хірургії» (нім. Archiv fur klinische Chirurgie). Обирався секретарем, а з 1930 року — почесним головою Німецького товариства хірургів.

Наукові праці присвячені легеневій та військово-польовій хірургії, хірургії жовчних шляхів і печінки, підшлункової залози, апендициту, перитоніту.

Автор спогадів про Першу світову війну (1929).

У 1933 році удостоєний дворянського герба Німецької імперії.

Його ім'ям названо клінічний симптом в діагностиці гострого панкреатиту[4].

Основні праці

  • «Beitrag zur Lehre vom runden Magengeschwiir» (Diss., Strass-burg, 1875).
  • «Die ehirurgischen Krankheiten und die Verletzungen des Pankreas» (Stuttgart, 1898).
  • «Beitrage zur Chirurgie der Gal-lenwege und der Leber» (Berlin, 1905).
  • Низка глав з хірургії черевної порожнини у «Hand-buch der praktischen Chirurgie», hrsg. v. E. Bergmann und P. Bruns, B. Ill, Stuttgart, 1907.
  • «Die chirurgische Behandlung der acu-ten Pankreatitis» (Archiv f. klin. Chirurgie, B. XCVI, 1911).
  • «Die Chirurgie des Perito-neums» (Stuttgart, 1927—Neue deutsche Chirurgie, hrsg. v. H. Kiittner, B. XXXIX, Stuttgart, 1927).

Література

  • Borchard M., Werner Korte zum 70. Geburtstag, Deutsche med. Wochenschrift, 1923, № 42.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.