Апендицит

Апендици́т захворювання, що зумовлюється запаленням апендикса — червоподібного відростка сліпої кишки; спричиняється мікроорганізмами (найчастіше кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом), які проникають у стінку відростка здебільшого з порожнини кишечника (рідше потрапляють з крові або лімфи).

Апендицит
Збільшений, запалений апендикс, поздовжній розріз
Збільшений, запалений апендикс, поздовжній розріз
Спеціальність general surgeryd
Симптоми блювання[1], анорексія, біль у животі і нудота[1]
Метод діагностики біохімічний аналіз крові, ультразвукове дослідження і КТ
Ведення Апендектомія і антибіотик
Препарати меропенем[2]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 DB10
МКХ-10 K35 K37
DiseasesDB 885
MedlinePlus 000256
eMedicine

med/3430 emerg/41 ped/127

ped/2925
MeSH D001064
SNOMED CT 74400008
 Appendicitis у Вікісховищі

Класифікація

За перебігом апендицит буває гострий та хронічний.

За ускладненнями: неускладнений та з ускладненнями.

За розташуванням:

  • Типове
  • Атипове:
    • тазове
    • ретроцекальне
    • підпечінкове
    • ретроперитоніальне
    • лівобічне
    • інтрамуральне

За морфологічними змінами у паростку:

  • катаральний
  • деструктивний

Клінічний перебіг

Гострий апендицит починається раптово; з'являється більш або менш різкий біль у правій половині живота, більше внизу. Інколи, напад болю починається у верхній ділянці живота або біля пупка (згодом біль переміщується в праву здухвинну ділянку живота — симптом Кохера). Нерідко виникають нудота і одноразове блювання. Випорожнення найчастіше затримується, у дітей — буває одноразовий пронос. Внаслідок подразнення нервів очеревини виникає захисне напруження м'язів живота (дефанс) — спочатку в правій здухвинній ділянці, а потім і поза нею. Виявляють симптом Аарона (іррадіація болю до ділянки серця та шлунку при пальпації у точці МакБурнея). Легке натискування на стінку живота рукою і швидке відняття її спричиняє різкий біль (Симптом Щоткіна — Блюмберга). Загальна температура тіла підвищується до 38°С, пульс частішає, кількість лейкоцитів у крові збільшується. При наявності таких ознак потрібний негайний лікарський нагляд. Категорично забороняється застосовувати проносні, клізми, болезаспокійливі засоби, спазмолітики та «жарознижувальні», оскільки вони можуть приховати дійсну клінічну картину.

Ознакою хронічного апендициту є постійний ниючий біль у правій здухвинній ділянці живота, розлади діяльності кишечника та ін. У даному випадку може розвинутись апендикулярний інфільтрат, лікування якого виключно консервативне.

Лікування

При гострому апендициті показано негайне оперативне лікування. При своєчасному проведенні ця операція звичайно не супроводжується ускладненнями; якщо її не зробити вчасно, може розвинутись перфорація або некроз відростка, що нагноївся, з розвитком розлитого перитоніту (запалення очеревини).

Хірургічне лікування

Апендектомія, тобто видалення апендикса. Також можуть застосовувати при деструктивних формах А. дренування черевної порожнини.

Лапароскопічна апендектомія

З розвитком технологій та вдосконаленням даного методу, лапароскопічна апендектомія може застосовуватись для лікування як неускладненого так і ускладненого апендициту. Цей метод мінімізує механічні пошкодження шкіри і внутрішніх органів, що в свою чергу зменшує тривалість та вираженість післяопераційного больового синдрому, загальну тривалість перебування в лікарні та тривалість післяопераційної реабілітації.

На даний момент існує декілька методів проведення малоінвазивної операції. Типово операція виконується через три отвори (від 3 до 10 мм кожен). У ділянці пупка через отвір (від 5 мм до 10мм) вводиться лапароскоп для проведення першого етапу операції, власне заключної візуальної діагностики. Після проведеної діагностики, при потребі, через два додаткових отвори (від 3 мм до 5мм) вводяться два робочі інструменти для проведення завершального етапу операції — видалення апендикса.

Відкрита апендектомія

Лапаротомія є класичним методом доступу для проведення апендектомії. Проводиться, зазвичай, через один пошаровий (від 5 до 7 см) розріз в правій пахвинній ділянці, який забезпечує добру візуалізацію ділянки в якій типово розміщений апендикс. При атипових варіантах розміщення або ускладнених формах апендициту, розріз може бути розширений, задля зменшення механічного ушкодження внутрішніх органів.

Післяопераційні ускладнення

Можливі післяопераційні ускладнення: а) ранні — кровотеча в черевну порожнину (з кукси брижі відростка), кровотеча у просвіт товстої кишки (з кукси відростка), неспроможність кукси відростка з розвитком невідмежованого (розлитого) перитоніту, постапендикулярний запальний інфільтрат у правій здухвинній ділянці, нагноєння післяопераційної рани, рання спайкова кишкова непрохідність, емболія легеневої артерії; б) пізні — злукова кишкова непрохідність, лігатурні, кишкові нориці, постапендикулярний запальний інфільтрат, післяопераційна вентральна грижа.

Див. також

Джерела

  • Шпитальна хірургія / Ред. Л. Я. Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с. ISBN 966-7364-02-X (С.360-370)
  • Скрипниченко Д. Ф. Хірургія : підручник. — 4-е вид., випр. і доповн.. Київ : Вища школа, 1992. — 581 с. — ISBN 5-11-003837-6.(С.487-502)

Література

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.