Вертикаль (фільм)
«Вертикаль» (рос. «Вертикаль») — радянський художній фільм 1967 року режисерів Станіслава Говорухіна і Бориса Дурова. Прем'єра фільму відбулася в липні 1967 року[1]. На ліцензійному DVD фільм випустила фірма «CP Digital».
Вертикаль | |
---|---|
рос. Вертикаль | |
| |
Жанр |
кіноповість спортивний фільм |
Режисер |
Станіслав Говорухін Борис Дуров |
Сценарист |
Сергій Тарасов Микола Рашеєв |
У головних ролях |
Володимир Висоцький |
Оператор | Альберт Осипов |
Композитор | Софія Губайдуліна |
Кінокомпанія | Одеська кіностудія |
Тривалість | 73 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1967 |
Дата виходу | липень 1967 |
IMDb | ID 0182512 |
Сюжет
Група альпіністів під керівництвом досвідченого Віталія Ломова вирушає в Сванетію для сходження на гору Ор-Тау[2]. Четверо йдуть на вершину, а внизу, у таборі, залишаються радист Володя і лікар Лариса. Володя отримує повідомлення про наближення циклону і передає його групі, проте один з альпіністів приховує цю важливу інформацію від своїх супутників. Альпіністи досягають вершини, але на спуску з неї їх наздоганяє снігопад і гроза. Альпіністів чекає важкий шлях назад, у базовий табір.
У ролях
- Володимир Висоцький — Володя
- Маргарита Кошелева — Ріта
- Геннадій Воропаєв — Геннадій
- Олександр Фадєєв — Нікітін
- Георгій Кульбуш — Ломов
- Лариса Лужина — Лариса, лікар
- Бухуті Закаріадзе — Віссаріон
- Расмі Джабраїлов — Юртайкин (немає в титрах)
- Світлана Живанкова — подруга Геннадія (немає у титрах)
У створенні фільму брали участь альпіністи, майстри спорту СРСР:
- Лідія Додинкіна (Неведомська) — дублювала Ларису Лужину.
- Михайло Ануфріков, Л. Єлісєєв, Д. Кахіані, Ш. Маргіані, Є. Персіанов, Г. Прокошин, С. Якімов, Е. Багдасаров, Д. Черешкін, М. Шурдумов та ін.
Знімальна група
- Автори сценарію: Сергій Тарасов, за участю Миколи Рашеєва
- Режисери-постановники: Станіслав Говорухін, Борис Дуров
- Оператор-постановник: Альберт Осипов
- Художник-постановник: Михайло Заяць
- Автор і виконавець пісень: Володимир Висоцький
- Композитор: Софія Губайдуліна
- Звукооператори: Геннадій Коненкін, Анатолій Нетребенко
- Режисер: Степан Пучинян
- Оператор: В. Снежко
- Художник-гример: Г. Волошин
- Монтажер: Ельвіра Сєрова
- Редактор: Василь Решетников
- Державний симфонічний оркестр кінематографії, диригент: Володимир Васильєв
- Директор картини: В. Дмитрієв
- Тренер по альпінізму: Михайло Ануфріков
Пісні
У фільмі звучать наступні авторські пісні В. Висоцького:
- «Пісня про друга» («Если друг оказался вдруг…».);
- «Свои обиды каждый человек…» — фонограма з фільму є єдиним відомим авторським виконанням пісні[3];
- «Вершина» («Здесь вам не равнина…»);
- «Військова пісня» («Мерцал закат, как сталь клинка…»);
- «Прощання з горами» («В суету городов и в потоки машин…»).
Пісня «Скалолазка» («Я спросил тебя: „Зачем идёте в гору вы?“»?) до фільму не увійшла, як і сцена, в якій її передбачалося використати.
Використання музики і пісень
- Чотири пісні з фільму: «Прощання з горами», «Пісня про друга», «Вершина» і «Військова пісня» вийшли в 1968 році на гнучкій грамплатівці «Пісні з кінофільму Вертикаль» (фірма «Мелодія»).
- Уривок фонограми «Пісні про друга» з фільму («художній свист») був використаний в 1-му і 10-му випусках мультсеріалу «Ну, погоди!».
Зйомки фільму
Фільм знімали у Приельбруссі, з 21.7 по 28.12.1966 року, на чорно-білу плівку.
Див. також
- «Поки стоять гори» (1976)
Примітки
- Советские художественные фильмы. Аннотированный каталог (1966-1967). — М. : = «Нива России», 1995. — С. 18. — 7000 прим. — ISBN 5-88289-005-5.(рос.)
- Ор-тау — вигадана вершина. З розмови Геннадія з лікарем Ларисою витікає, що група Ломова уперше в історії здійснила сходження на неї («Але там ще ніхто не був», — говорить Лариса.- «Цього разу їй доведеться підкоритися», — відповідає Геннадій), що виглядає непереконливо, враховуючи, що усі значимі вершини Кавказу були скорені ще у XIX ст. (наприклад, Ельбрус — в 1874 р., Дихтау — в 1888 р. Коштантау]] — в 1889 р., Казбек — в 1868 р., Шхара — в 1888 р. і т. д.)
- Журнальний зал | НЛО. — 2008. — № 94 | А. В. Скобелев — Нет, ребята, всё не так! Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine. (рос.)