Верхньосвірська ГЕС

Верхньосвірська гідроелектростанція (Верхньо-Свірська ГЕС) — ГЕС на річці Свір у Ленінградській області, у місті Підпорожжя. Входить у Свірський каскад ГЕС.

Верхньосвірська ГЕС
Вид на греблю
60°55′06″ пн. ш. 34°11′29″ сх. д.
Країна  Росія
Адмінодиниця Подпорож'є
Стан діюча
Річка Свір
Каскад Свірський
Початок будівництва 1938
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1951-1952
Основні характеристики
Установлена потужність 160  МВт
Середнє річне виробництво 548  млн кВт·год
Тип ГЕС руслова низьконапорна
Розрахований напір 14  м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопаткові
Кількість та марка турбін 4хПЛ 91-ВБ-800
Витрата через турбіни 4х374  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 4хСВ 1100/145-88
Потужність гідроагрегатів 4х40  МВт
Основні споруди
Тип греблі водоскидна бетонна, намивна гребля, земляна гребля
Висота греблі 31  м
Довжина греблі 312,8; 350; 111  м
Шлюз однонитковий однокамерний
ЛЕП 3х220; 4х110
Власник ТГК-1
ідентифікатори і посилання
Верхньосвірська ГЕС
Мапа
 Верхньосвірська ГЕС у Вікісховищі

Загальні відомості

Будівництво ГЕС розпочалося в 1938, закінчилося в 1952. Є русловою низьконапорною гідроелектростанцією. Склад споруд ГЕС:

  • водозкидна бетонна гребля завдовжки 111 м;
  • незабрукована намивна гребля завдовжки 312,8 м та заввишки 31 м;
  • незабрукована дамба завдовжки 350 м;
  • однонитковий однокамерний судноплавний шлюз;
  • будинок ГЕС завдовжки 118 м.

Потужність ГЕС — 160 МВт, середньорічне вироблення — 548 млн кВт·г. У будинку ГЕС встановлено 4 поворотно-лопаткових гідроагрегати потужністю по 40 МВт, які працюють при розрахунковому напорі 14 м. Устаткування ГЕС застаріло і підлягає модернізації. Підпірні споруди ГЕС (довжина напірного фронту 660 м) утворюють велике Верхньосвірське водосховище багаторічного регулювання, що містить у собі Онезьке озеро. Площа водосховища 9945 км², повна і корисна ємкість 260 і 12,7 км³. При створенні водосховища було затоплено 1,87 тис.га сільгоспугідь, перенесено 314 споруд.

Верхньосвірська ГЕС спроектована інститутом «Ленгідропроект».

Економічне значення

Верхньосвірська ГЕС працює в піковій частині графіка навантажень енергосистеми Північного Заходу Росії. Водосховище ГЕС затопило Свірські пороги, забезпечивши судноплавство по річці Свір. Верхньосвірська ГЕС зіграла велику роль в розвитку промисловості СРСР в 1950—1960 рр.

Верхньосвірська ГЕС входить до складу ВАТ «ТГК-1».

Собівартість електроенергії в 2001 — 5,9 коп.

Історія будівництва і експлуатації
Схема Верхньосвірської ГЕС

Проекти гідроенергетичного освоєння Свирі виникли ще в дореволюційні роки. У 1916 інженер В. Д. Никольський розрахував «запаси водної сили річки Свір», що дозволило розробити проект споруди на Свирі двох електростанцій і регулювальної греблі. Але в силу наступних подій, проект був законсервований. Така ж сама доля спіткала і пропозицію, висунуту в червні 1917 інженером І.В. Єгіазаровим про будівництво на Свирі трьох електростанцій. Лише 3 травня 1918, Рада народних комісарів розглянула перший кошторис споруди трьох Свірських ГЕС і судноплавного шлюзу.

Восени 1918, почалися підготовчі роботи на місці майбутніх свірських гідростанцій. Але велися вони дуже повільно, і практично припинилися. І тільки проектувальники продовжували ескізне проектування трьох станцій, і гідрологи вели спостереження в районах майбутніх робіт.

У 1927, почалося будівництво першої ГЕС каскаду — Нижньосвірської. По закінченні її будівництва, в 1938, почалося будівництво Верхньосвірської ГЕС — останньої гідроелектростанції, будівництво якого було передбачено планом ГОЕЛРО. Будівництво ГЕС велося силами в'язнів під контролем НКВС. До 1941, було викопано котлован під будинок ГЕС, почалися бетонні роботи. Під час Німецько-радянської війни територія ГЕС була окупована і котлован затоплено. У 1948, будівництво Верхньосвірської ГЕС відновилося. Перший агрегат запрацював на 1951, а в 1952, станція була запущена в промислову експлуатацію. У 1955, було створено каскад Свірських ГЕС. 13 лютого 1960, гідровузол був прийнято у промислову експлуатацію.

У 1990-х, були замінені гідрогенератори. Планується подальша реконструкція ГЕС.

Дивись також

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.