Верхньощелепний нерв

Верхньощелепний нерв (лат. n. maxillaris) — чутливий нерв, є однією з трьох гілок трійчастого нерва. Він виходить з черепа в крилоподібно-піднебінної ямки через круглий отвір і направляється в очну ямку через нижньоочну щілину. Потім проходить по підочній борозні і підочному каналу. На цій ділянці верхньощелепний нерв називається підочним нервом (лат. n. infraorbitalis). Він виходить через підочний отвір і проникає в шкіру обличчя.[1][2]

Верхньощелепний нерв
Альвеолярні гілочки верхнього верхноьощелепного нерва та крило-піднебінного вузла (лат. ganglion pterigopalatinum).
Латинська назва n. maxillaris
Грей subject #200 889
Від Трійчастий нерв
До Підочноямковий нерв, Скуловий нерв, Задній верхній альвеолярний нерв, Піднебінний нерв, Носопіднебінний нерв, Клинопіднебінний вузол
MeSH Maxillary+Nerve

На всьому відрізку від верхньощелепного нерва відходять такі гілки:

  • виличний нерв (лат. n. zygomaticus), який направляється до шкіри шиї і передніх відділів скроневої області
  • верхні альвеолярні нерви (лат. nn. alveolaris superiores) пронизують товщу верхньої щелепи, утворюючи верхнє зубне сплетення, гілки якого іннервують ясна та зуби верхньої щелепи
  • піднебінні нерви (лат. nn. palatini) проходять по великому і малому піднебінних каналах і проникають у порожнину рота через великий і малий піднебінні отвори, прямуючи до слизової оболонки твердого та м'якого піднебіння
  • задні носові гілки (лат. rr. nasales posterior) виходять до слизової оболонки порожнини носа через клиноподібно-піднебінний отвір

Джерела
  1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини [Цегельский А.А.]. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
  2. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.