Весела Долина (Кременчуцький район)

Село Весела Долина розташоване за 25 км від районного центру міста Глобине на березі пересихаючої річечки Манжелійка, яка за 13 км впадає в річку Псел. За 3,5 км розташоване село Великі Кринки. На річці декілька запруд. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1717. Площа населеного пункту — 438,02 га.

Село засноване на початку XVIII століття.[1]

Заснування с. Весела Долина пов’язують з періодом масового заселення козацькою старшиною та реєстровими козаками Лівобережної частини України. Існує версія, що на сьогоднішньому місці села протікала невелика річка Манжелійка, де і поселився козак Сталев. Біля садиби козака поселялися й інші люди. На берегах Манжелійки, на місці, де зараз знаходиться с. Весела Долина, виникли два села – Лисівка та Сталева Долина. У Лисівці жили вільні козаки, а у Сталевій Долині – казенні люди, тобто кріпаки.

За даними перепису населення 1862 року в с. Сталева Долина проживало 231 чоловік і 238 жінок. У селі діяли одна православна церква, два заводи. На хуторі Лисівка при озері Лисівському було 20 дворів, у яких жило 143 чоловіків і 147 жінок. Кількість населення з року в рік зростала. На 1900 рік у Долині налічувалося 172 дворів із населенням 521 чоловічої статі і 498 – жіночої. У селянській власності знаходилася 281 десятина землі. Хутір Лисівка знаходився за одну версту від Долини. 20 дворів були козацькими, у яких мешкало 216 чоловіків і 203 жінок, які мали у своїй власності 496 десятин землі, 28 дворів були кріпацькими. Мешкало в них 83 чоловіків і 69 жінок. У їхньому користуванні взагалі не було землі.

Села і хутори розросталися і люди, навіть не помітили коли вони з’єдналися, утворився єдиний населений пункт, але старі назви до цього часу в пам’яті веселодолинців збереглися. Рік перейменування Сталевої Долини у Веселу не встановлено.[2]

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 49 жителів села загинули від голоду.[3]

Населення станом на 1 січня 2011 року становить 778 осіб, 287 дворів.[1]

• 2001 — 927
• 2011 — 778 жителів, 287 дворів

В селі працює товариство з обмежено відповідальністю «Промінь-Лан» (директор Бриж О. А.).[1]

На території сільської ради діють[1]:

• Веселодолинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (директор Цимбал О. М.)
• Веселодилинський дитячий навчальний заклад «Сонечко» (завідувачка Кулішова Л. П.)

Село газифіковане. Є водогін. Діє фельдшерсько-акушерський пункт (завідувач Жук В. П.).[1]

У селі народилися:

• Канівець Володимир Васильович (1923-2017) — письменник, лауреат Шевченківської премії 1970 року за роман «Ульянови».[1]
• Таратута Василь Миколайович — український радянський діяч, багаторічний керівник Вінницької області, голова Вінницького обласного виконавчого комітету Ради депутатов трудящих, 1-й секретар Вінницького обласного комітету КПУ. Член ЦК КПУ в 1971—1986 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 р. Член ЦК КПРС у 1976—1990 р. Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

• Погода в селі Весела Долина