Веселе тріо

На початку 17 століття Голландія пережила низку років самоствердження і бадьорості. Бо успішно закінчувалася боротьба за власну незалежність від могутньої імперії Іспанії. Залишалася довга праця щодо визнання молодої держави, яка щойно з'явилася на політичній мапі Західної Європи. Самоствердження і бадьорість були притаманні і поведінці мешканців, і національному мистецтву, що активно позбавлялося релігійних обмежень, які йшли від папського двору католицької Італії. Панування протестантизму, що не визнавав релігійні образа, привело як до іконоборства в Нідерландах, так і до значного скорочення замов на релігійний живопис. І, навпаки, це приведе до вибухового поширення світських за тематикою жанрів. Саме в мистецтві Голландії значної міці і розвитку набули портрет, пейзаж, побутовий жанр, натюрморт , подібного котрому не знали навіть визначні центри мистецтва у Італії чи Франції.

Маловідомою сторінкою мистецтва Голландії тих років були так звані камери риторів. Вони поєднували різні верства населення, що збиралося для спілкування, читання віршів, вечірок. Зустрічі швидко переходили як у веселощі-вечірки з музикою, так і в самодіяльні концерти і невеличкі вистави. Відгомоном тих невеличких вистав стали деякі твори місцевих художників. Серед активістів однієї камери риторів був і художник Франс Галс. Дослідників довго засмучував портрет Пітера ван дер Морсха з копченим оселедцем в руці (навіщо оселедець в портреті?). Розв'язання прийшло з архівів, коли дізналися, що тоді мав розповсюдження вислів «дати копченого оселедця» (щось на кшталт українського «залити пекучого сала під шкіру», «дати перцю»). Тоді й зрозуміли, що Галс малював одного з немолодих активістів камери риторів (зберігає Пітсбург, Інститут Карнегі, 1616 рік.)

Молодість і роки навчання Юдит Лейстер прийшлися саме на цей період. Здібна дівчина або сама бувала на тих вечірках з музи́ками, або добре знала вистави активістів камери риторів. Про це свідчать зв'язки з харлемською майстернею Франса Галса і жанрові твори художниці, досить не схожі на картини того ж Галса.

• 
  Франс Галс. «Бешкетник юнкер з черговою подружкою», Метрополітен-музей
• 
  Франс Галс. «Блазень з лютнею», Лувр
• 
  Франс Галс. «Циганка», Лувр
• 
  Ян Стен, «Автопортрет з дружиною напідпитку»
• 
  Юдит Лейстер. «Пий до краплі», 1629, Музей Франса Галса, Харлем
• 
  Юдит Лейстер. «Бенкетуюча пара», 1630, Лувр, Париж
• 
  Юдит Лейстер. «Концерт», 1633 р.
• 
  Юдит Лейстер. «Серенада», 1629, Амстердам

В невеликому приміщенні б'ють байдики три парубки. Галас стояв такий, що на гомін збіглися глядачі. Веселощі для трьох мимоволі переросли у невеличку виставу з імпровізаціями, як то відбувалось в ту пору і камерах риторів. Головну роль узяв на себе хлопець в червоному одязі. Витівки і жарти діяльно підтримав приятель-скрипаль. Про успіх несподіваної вистави з жартами ( завжди нешляхетними ) свідчить регіт свідків і третій з парубків, що вказує на глядачів. Невеличка побутова сцена, позбавлена протестантської стриманості і чемності, наче вихоплена з реального життя. Зрозуміло, що її доробляла молода художниця в майстерні.

Подібні сценки були відомі як на виставах в камерах риторів, так і в реальному житті напередодні Великого Посту. Готуючись до нього, молодь жваво спілкувалась, ходила в гості, лунала музика, а зустрічі переростали в гучні бенкети з вином та жартами. Про це свідчить і інша картина Юдит Лейстер «Два парубки напідпитку і Смерть» ( 1639, Музей мистецтв Філадельфії, США). В ній теж байдикують і п'ють вино два парубки. Але третім персонажем постає Смерть з черепом та пісковим годинником в руках. Це враз позбавило твір побутово-жартівливого спрямування і перевело останній у ланку творів дидактики, у ланку «Марнота марнот», на територію філософського «Пам'ятай про смерть».

В картині ж «Веселе тріо» панують бадьорість і молоді жарти. Натяки на все сумне прибрала і сама художниця. Якщо полотно закінчене у 1631 році, то їй самій тільки двадцять один рік.

• Harris A.S., Nochlin L. Women Artists: 1550—1950 . New York: Los Angeles County Museum of Art; Knopf, 1976
• Fox Hofrichter F. Judith Leyster: a woman painter in Holland’s Golden Age. Doornspijk: Davaco, 1989.
• Chadwick W. Women, Art, and Society. London: Thames and Hudson, 1990
• Welu J.A., Biesboer P. Judith Leyster: a Dutch master and her world. Zwolle: Waanders Publishers; Worcester: Art Museum, 1993
• Fraser A.I. Judith Leyster. Indianapolis: Indianapolis Museum of Art, 1995

• Жінки художниці
• Утрехтські караваджисти
• Хендрік Тербрюгген
• Золоте століття голландського живопису
• Музей Франса Галса
• Блазень з лютнею
• Юнак з черепом
• Музей мистецтв Філадельфії, США