Вивіркові (підродина)
Вивіркові (Sciurinae) — підродина гризунів родини вивіркових (Sciuridae).
? ВивірковіЧас існування: пізній еоцен — сьогодення | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Літяга північна (Glaucomys sabrinus) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||||
|
див. текст | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Роди
До триби Pteromyini входять такі роди:
- триба Pteromyini
- рід Aeretes (1 вид)
- рід Aeromys (2 види)
- рід Belomys (1 вид)
- рід Biswamoyopterus (3 види)
- рід Eoglaucomys (1 вид)
- рід Eupetaurus (1 вид)
- рід Літяга — Glaucomys (2 види)
- рід Hylopetes (9 видів)
- рід Iomys (2 види)
- рід Petaurillus (3 види)
- рід Petaurista (8 видів)
- рід Petinomys (9 видів)
- рід Політуха — Pteromys (2 види)
- рід Pteromyscus (1 вид)
- рід Trogopterus (1 вид)
До триби Sciurini входять такі роди:
- рід Microsciurus
- рід Rheithrosciurus
- рід Вивірка — Sciurus
- рід Syntheosciurus
- рід Tamiasciurus
Триба Pteromyini
Систематика і ранг групи
Раніше (у працях середини 20 ст.) політухових, включаючи й роди політуха і літяга, розглядали нерідко навіть у ранзі окремої родини, близької до вивіркових. Останнім часом цій групі надають ранг триби (групи родів) у межах підродини вивіркових (Sciurinae) родини вивіркових (Sciuridae).
Однією з поширених назв групи є Petauristinae (від назви роду Petaurista).
Типовий рід триби Pteromyini (і підродини Pteromyinae, якщо таку визнають) — Pteromys. Тепер ранг групи нерідко знижують до рівня триби (групи родів) в межах підродини вивіркових (Sciurinae) Архівовано 5 червня 2010 у Wayback Machine.. Зазвичай в межах групи виділяють 15 родів та 36 видів.
Характеристика групи
Літяги відрізняються від решти вивірок наявністю шкірної перетинки між передніми і задніми кінцівками. Перетинка вкрита шерстю і служить для ширяння. Від зап'ястя відходить серпоподібна кістка або хрящ, що підтримує її передній край. При стрибку перетинка розтягується на розставлених у сторони лапах. Напрям польоту літяги міняють не хвостом, а натягненням перетинки і положенням передніх лап. Хвіст працює в польоті стабілізатором і допомагає гальмувати перед посадкою на стовбур дерева. Дальність польоту може досягати 30—60 м. Спосіб життя у літяг смерковий і нічний.
Джерела
- Триба Pteromyini в книжці «Види ссавців світу» (2005) Архівовано 5 червня 2010 у Wayback Machine.