Видіння Ґюльві
«Видіння Ґюльві» або «Омана Ґюльві» (давньоскан. Gylfaginning) — перша частина «Молодшої Едди», написаної Сноррі Стурлусоном приблизно 1220 року, яка іде одразу по Прологові. Містить близько 20 000 слів. Оповідає про створення та занепад скандинавських богів та інші історії зі скандинавської міфології.
Видіння Ґюльві | ||||
---|---|---|---|---|
Gylfaginning | ||||
| ||||
Жанр | Тревелог | |||
Автор | Сноррі Стурлусон | |||
Мова | давньоскандинавська | |||
Написано | приб. 1220 | |||
Цикл | Молодша Едда | |||
|
Зміст
«Омана Ґюльві» оповідає про історію Ґюльві, конунга «тієї землі, яку люди тепер називають Швецією». Одного разу вже обманутий однією з асинь, Ґюльві вирішує дізнатися, чи усі аси вміють чаклувати й чи справді речі створюються за їх бажанням. Для цього Ґюльві вирушає до Асґарду, але в дорозі аси знову обманюють його й він приїжджає в інше місце, де потрапляє у величезний палац. Там він зустрічається з людиною, яка питає його ім'я, й Ґюльві представляється як Ґанґлері. Ґанґлері ведуть до конунґа тієї місцевості й він постає перед трьома чоловіками: Високий, Рівновисокий та Третій.
Як й прийнято в багатьох скандинавських сагах, Ґанґлері має продемонструвати свою мудрість, ставлячи запитання Високому, Рівновисокому та Третьому. Усі запитання, так чи інакше, стосуються різноманітних аспектів скандинавської міфології та асів, а також створення та занепаду світу. Під кінець увесь палац та його мешканці просто розчиняються в повітрі й Ґюльві лишається стояти перед пустою землею.
Вважалося, що потім, по поверненні до свого народу, Ґюльві переказав почуті ним історії. Вірогідно, що таким засобом Сноррі намагався задокументувати давньоскандинавську усну традицію, яка вже зникала в його час, не вступаючи у конфлікт з християнськими тенденціями сучасного йому суспільства.
Цікаві факти
- Одна з пісень російського вікінг-метал/нордік-фольк гурту «Midgaard» називається «Видение Гюльви»[1].
Див. також
Джерела та посилання
Посилання
- Видіння Ґюльві (давньосканд.)
- Видение Гюльви (рос.)