Ґюльві

Згідно з легендою з розділу «Сага про Інглінгів» «Кола Земного» та поемою «Драпа про Раґнара», Ґюльві спокусила богиня Ґевйон, аби він віддав їй стільки землі, скільки вона зможе зорати за одну ніч. Отримавши дозвіл, богиня перетворила своїх синів на биків й відорала від Швеції величезний шмат землі, який став данським островом Зеландія.

Ґюльві ошукують, ісландський манускрипт SÁM 66

В обидвох джерелах, й у «Видінні Ґюльві» з «Молодшої Едди», й у «Сазі про Інґлінґів», розказано історію про те, як, припустимо, Одін та його народ аси й вани, які стали пізніше шведами, отримали нові землі, де вони збудували поселення Форнсіґтуна (Давня Сіґтуна). Ґюльві з населенням бронзової доби прийняли та адаптували релігію, яку поширювали аси.

Сноррі подає розуміння про скандинавську міфологію через діалог між Ґюльві та трьома правителями асів. Так він показував, що аси ввели в оману Ґюльві, нав'язавши йому свої релігійні погляди, звідки й назва цієї книги — «Омана Ґюльві» (більш відома за іншим варіантом назви — «Видіння Ґюльві»).

Хоча, можливо, Сноррі просто хотів зберегти для нащадків скандинавські міфи (які вже почали зникати під тиском нової релігії, адже являли собою лише усну традицію), й при цьому не входити в конфлікт з християнством, для чого подав аналіз змальованих подій саме крізь цю призму.

Вірогідно, що Сноррі в своїй роботі ґрунтувався не лише на усній традиції, але й на давньому культі напівміфічного Ґюльві.

В одній з версій «Саґи про Гервьор та Гейдрека» конунґ Ґюльві видав заміж свою доньку Гейд (давньосканд. Heiðr) за Сирґламі, конунґа Ґардарікі. В Гейд та Сірґламі був син на ім'я Свафрламі, він змусив гномів Дваліна та Дуріна викувати чарівний меч Тюрфінґ.

• «Саґа про Гервьор» у виданні Н. М. Петерсена.
• Gylfis forblændelse, Тьоґер Ларсен (Данською).
• Edda (Den eldre Edda og Den yngre Edda), Ivar Mortensson-Egnunds oversettelse, Det Norske Samlaget 2002.