Вижити Після

«Вижити Після» (рос. Выжить После) — російський постапокаліптичний телесеріал 2013 р. виробництва компанії «Арт Пикчерс Вижн». Сюжет оповідає про долі людей після зомбі-апокаліпсису в мегаполісі, ураженому смертельним вірусом. Прем'єра відбулася 18 листопада на телеканалі СТС.

Вижити Після
Выжить После
Тип Телесеріал
Телеканал(и) СТС
Жанр Постапокаліптика
трилер
Тривалість серії 48 хв.
Компанія Арт Пикчерс Вижн
Керівник проєкту Dmitry Rudovskyd
Сценарист Анастасія Істоміна
Режисер Душан Глігоров
Олександр Богуславський
Оператор Батир Моргачев
Продюсери В'ячеслав Муругов
Федір Бондарчук
Володимир Неклюдов
Римма Шульгина
Анна Ольшевська
Дмитро Табарчук
Дмитро Рудовський
Виконавчий продюсер Максим Аджаві
Андрій Федулов
У головних ролях Олександр Галибін
Михайло Єлісєєв
Галина Звягінцева
Іван Макаревич
Дмитро Ендальцев
Євгенія Розанова
Сергій Годін
Вадим Утенков
Любов Новикова
Валерія Федорович
Василь Михайлов
Композитор Антон Новосельцев
Роман Куперман
Країна-виробник Росія
Мова оригіналу російська
Перший показ 18 листопада 2013 — 4 березня 2016
Кількість сезонів 3
Кількість серій 12
Посилання

24 листопада 2013-го серіал продовжено на другий сезон, прем'єра якого відбудеться восени 2014 р.

Сюжет

Дія відбувається в Москві, в найближчому майбутньому, де одинадцять молодих людей замкнені в підземному бункері. Вони не знають, як сюди потрапили і заради чого їх тут тримають. Тим часом автомобіль, що перевозить смертельний вірус, потрапляє в аварію, вірус проникає в метро. Десятки тисяч людей гинуть, інших — евакуюють.

Москва спорожніла, її населяють ті, хто не встиг на евакуацію, та мутантки — молоді дівчата, на організм яких вірус діє інакше, перетворюючи їх на щось схоже на зомбі, мураній.

У ролях
  • Олександр Галибін — Іван Сергійович Радомський, батько Ірини, вчений-генетик
  • Михайло Єлісєєв — Сергій Михайлович Глотов, керівник проекту «Клейто»
  • Галина Звягінцева — Ірина, дочка Івана Радомського, студентка медичного інституту
  • Іван Макаревич — Саша (Скат) хакер
  • Дмитро Ендальцев — Мітя, плейбой і тусовщик
  • Євгенія Розанова — Надя, модель-початківець
  • Сергій Годін — Валера, скінхед
  • Вадим Утєнков — Стас, тусовщик і веселун
  • Любов Новікова — Марина, красуня, плакса і боягузка
  • Бібігуль Актан — Айжан художниця
  • Марія Белоненко — Катерина Федякова

Виробництво

Музика

Композитор — Антон Новосельцев. У фільмі використано музичні композиції Олександра Карева, Костянтина Тетерюка, Mechanical Pressure, Олександра Соколова, Олександра Маслова, James Oclahoma, Арсенія Ходінова.

  • Жан-П'єр Тайеб — Running After My Fate (Crucifying Myself)
  • The Hardkiss — October, Make Up, Silence
  • Gorchitza — Last Time, L.O.L. (Language Of Love)
  • Witchman — Want

Продовження

24 листопада 2013 р. В'ячеслав Муругов, генеральний директор каналу СТС і генеральний продюсер телесеріалу «Вижити Після», у своєму мікроблозі, в Твіттері, повідомив про те, що другий сезон буде. 10 грудня він під час онлайн-конференції на офіційному сайті каналу СТС, повідомив про другий сезон наступне:

«Новий сезон обов'язково буде. Ви його побачите восени 2014-го року. Хочу сказати окреме спасибі за ваші відгуки. Цей проект став справжнім хітом і за популярністю навіть обійшов голлівудське кіно на СТС. Я почув всі ваші прохання і побажання з приводу героїв, сюжетних ліній і обіцяю, що ми уважно до цих побажань поставимося. У міру створення проекту — обіцяю, що буду тримати вас в курсі через всі доступні нам засоби комунікації».[1]

16 грудня В'ячеслав Муругов у своєму мікроблозі, в Твіттері, повідомив про те, що на корпоративі компанії «Арт Пикчерс» підписаний договір про зйомки другого сезону «Вижити Після» з режисерами і оператором першого сезону телесеріалу.

7 серпня 2014 р. почалися зйомки 2 сезону.

З 21 липня по 21 вересня 2015 року пройшли зйомки третього сезону. Цей сезон також складається з 12 серій. Прем'єра відбулася на каналі «СТС Love» 18 лютого 2016 року о 22:00.

Сезони
Сезон Серії Період трансляції
1 1—12 18 — 26 листопада 2013
2 13—24 1 — 17 лютого 2016
3 25—36 18 лютого — 4 березня 2016

Примітки
  1. Вячеслав Муругов ответил на твои вопросы!. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 30 серпня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.