Вилучення запасів корисної копалини
Вилучення (добування, видобування) запасів корисної копалини (рос. извлечение запасов, англ. recovery of reserves, extraction; нім. Ausbringen) — # Процес отримання будь-якого компонента з корисної копалини або суміші речовин.
- Оцінка (міра) повноти використання запасів родовищ корисних копалин при видобутку, повноти добування компонента з вихідної сировини в концентрат при збагаченні видобутої мінеральної сировини.
Розрахунок вилучення запасів
Вилучення запасів обчислюється як відношення кількості вилученої речовини або компонента, що перейшов внаслідок того або іншого процесу у відповідний продукт (видобуту руду, вугілля, концентрат, штейн тощо), до її кількості у вихідній сировині (родовищі, руді, вугіллі, шихті тощо), виражається у %, або частках одиниці.
Вилучення запасів нафти (газу) оцінюється відношенням величини видобутку до балансових запасів і залежить від в'язкості нафти, колекторних властивостей бокових порід, режиму і методів інтенсифікації при експлуатації покладу. Вилучення запасів нафти в сучасних процесах видобутку становить 30—70 % (за кінцевою нафтовіддачею), газу — 70-85 %, попутного нафтового газу — бл. 70 %.
При видобутку корисних копалин
При видобутку твердих корисних копалин вилучення запасів визначається за формулою:
де КВ — коефіцієнт дійсного вилучення корисного компонента з балансових запасів; Δ — об'єм видобутої корисної копалини, Β — балансові погашені запаси; а, с, b — середні вмісти корисного компонента при видобутку (а), в балансових запасах (с), у породах, що добуваються (b).
Вилучення запасів зв'язане з втратами (ВT) і розубоженням (Р) такими співвідношеннями:
,
де Π — об'єм видобутих пустих порід, КQ — коефіцієнт зміни якості корисної копалини.
Вилучення запасів при видобутку корисних копалин складає (%):
При збагаченні корисних копалин
Оскільки в технологічних процесах сировина повністю не розділяється на складові елементи або сполуки, а тільки змінюється концентрація речовин до заданої величини, то вилучення залежить від початкової концентрації α, концентрації в отриманому продукті β і його виходу γ:
Частіше за все вилучення визначають для збагаченого продукту: концентрату, штейну та ін.
При цьому розрізняють:
- товарне вилучення, що визначається через відношення маси компонента, який вилучається в товарному продукті і сировині;
- технологічне вилучення, що визначається за концентраціями компонента у вихідному і всіх кінцевих продуктах технологічного процесу.
Розбіжність між товарним і технологічним вилученням вказує на неточність аналізу концентрацій, опробування, суттєві механічні втрати в технологічному процесі.
Вилучення при збагаченні (Е) визначається за загальними формулами (%):
,
де QП, QВ — продуктивність фабрики по продукту, який розглядається і вихідному, т/год; V — вміст компонента у відходах збагачення, %.
Для збагачення вугілля характерним показником розділення є вилучення горючої маси в концентрат:
де — зольність вихідного продукту; γК, — вихід та зольність концентрату.
Величина вилучення для різних корисних копалин залежить від досконалості техніки і технології збагачення і перебуває, як правило, в таких межах (%):
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.