Виноробство в Молдові

Відбитки листків роду «Vitis teutonica», виявленні недалеко від села Наславча в північній частині Молдови, підтверджують, що виноград тут з'явився приблизно від 6 до 25 мільйонів років тому. Розмір виноградної насінини, знайденої поблизу села Вервереука і датованого 2800 р. до н. е., підтверджує, що вже в цей час тут культивувався виноград. Виноградарство і виноробство на території між річками Дністер і Прут виникли 4000—5000 років тому, пережили періоди розквіту та занепаду, але збереглись при всіх змінах суспільних та економічних формацій. В кінці III ст. до н. е. зміцнились зв'язки між місцевим населенням і греками, а, починаючи з 107 року, встановились з римлянами. Ці події значною мірою вплинули на інтенсивний розвиток виноградарства і виноробства в регіоні.

Виноградарство почало розвиватися після формування молдовської феодальної держави в XIV столітті і досягло свого розквіту в XV столітті. За правління Штефана III Великого, який організував ввезення рослин високоякісних сортів з різних країн, підвищилась якість вина. Вино було головною частиною експорту з Молдавського князівства в епоху Середньовіччя, особливо до Польщі, України, Росії. На протязі 300-літнього поневолення Османською імперією молдовське виноградарство перебувало в глибокому занепаді, оскільки виноробство було заборонено законом.

Після Бухарестського мирного договору 1812 року винна індустрія почала знову розвиватися. Найбільш важливими сортами вин були такі традиційні, як: Рара Нягра (Rară neagră), Плавай (Plăvaie), Галбена (Galbenă verde), Згіхарда (Zghihară de Huși), Бетута Нягра (Batuta Neagra), Фетяска Алба (Fetească Alba), Фетяска Нягра (Fetească Neagră), Кабася (Cabasia) та багато інших. В цей період виноградарям надавалась державна підтримка. В результаті в 1837 році площа виноградників Бесарабії (територія сучасної Молдови та частини чорноморського узбережжя) перевищила 14 000 гектарів, а виробництво вина — 12 мільйонів літрів. В другій половині XIX століття почали інтенсивно культивуватися сорти винограду з Франції: Піно Блан (Pinot Blanc), Піно-нуар (Pinot Noir), Піно-грі (Pinot Gris), Аліготе (Aligote), Каберне Совіньйон (Cabernet Sauvignon), Совіньйон Блан (Sauvignon Blanc), Гаме (Gamay), Мускат білий (Muscat Blanc) та інші. В цей період почали виробляти такі вина, як Негру де Пуркар та Романешти, які зробили Бесарабію відомим виробником вин. Після епідемії філоксери (phylloxera) в кінці XIX століття відновлення виноградників почалось тільки в 1906 році з використанням прививного рослинного матеріалу. До 1914 року Бесарабія стала найбільшою зоною виноградарства в Росії.

Обидві світові війни спричинили значні втрати молдовським виноградникам і індустрії виноробства. Відновлення виноробства Молдови почалось в радянський період, в 1950-і роки. За 10 років виноградною лозою було засаджено більше ніж 150 000 га і до 1960 року загальна площа виноградників досягла 220 000 га.

Масштабних втрат виноградарство зазнало під час так званої антиалкогольної кампанії в період перебудови. В результаті під лозунгами боротьби з п'янством було не тільки зменшено виробництво винограду і вин, але і значно зруйнована інфраструктура виноградарства та виноробства.

До 2005 року виноградники Молдови займають близько 147 тисяч гектарів землі або 7,4 % від усіх сільськогосподарських угідь Молдови, становлячи 2,3 % від усіх площ в світі, відведених для цієї культури. Республіка займала сьоме місце в світі серед країн виробників вина по об'єму експорту виноробної продукції (4 % від світового об'єму), випереджуючи Німеччину, Аргентину і Португалію та 12-е місце в грошовому еквіваленті (1,4 % від світового об'єму експорту). В 2006 році політичний конфлікт з Росією призвів до тимчасової заборони на ввезення молдовських вин в цю країну, яка є одним з найбільших імпортерів продукції. Заборону було знято через три роки.

В Молдові можна виділити чотири основні регіони виноградарства:

• Північний
• Кодри (Центральний)
• Південний
• Південно-західний регіон, до якого входить знаменита мікрозона Пуркар (Purcari).

Рара Нягре

Білі сорти:

• Фетяска Алба (Fetească Albă): Надає вину виражений натуральний квітковий аромат.

• Фетяска регала (Fetească Regală): Результат натурального зхрещування сортів Фетяска Алба та Франкуша.

Червоні сорти:

• Рара Нягре (Rara Neagră): В Румунії він називається Бебяска Нягре (Băbească Neagră). Дає темного кольору червоне вино з насиченим смаком та чудовим фруктовим ароматом.

• Білі: Шардоне (Chardonnay), Совіньйон-блан (Sauvignon Blanc), Аліготе (Aligoté), Піно-грі (Pinot Gris), Піно-блан (Pinot Blanc), Рислінг (Riesling), Трамінер (Traminer), Мускат (Muscat), Сільванер (Silvaner), Мюллер-Тургау (Müller-Thurgau), Ркацителі (Rkatsiteli).
• Червоні: Каберне Совіньйон (Cabernet Sauvignon), Мерло (Merlot), Піно-нуар (Pinot Noir), Мальбек (Malbec), Сапераві (Saperavi), Гаме (Gamay).

В 2006 році Сира (Syrah), Каберне Фран (Cabernet Franc) і Пті вердо (Petit Verdot) були зареєстровані для випробування в умовах виробництва.

Колекція молдавських вин «Малі Милешти» («Mileştii Mici»), яка складається з 1,5 мільйона пляшок, є найбільшою в Європі за даними Книги рекордів Гіннеса. ЇЇ погреби тягнуться на 200 км, з яких зараз використовуються тільки 50 км.

• Енциклопедія виноградарства, Кишинів, Головна редакція Молдавської радянської енциклопедії, 1986
• История вина в цивилизации и литературе. — Традиция Культуры. — 1999.
• Вина Молдавии // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М.: Государственное издательство торговой литературы, 1956. — Т. I. — Стб. 884—550 с.