Бухарестський мирний договір (1812)

Бухарестський мирний договір договір між Російською та Османською імперіями, підписаний 28 травня 1812 року в Бухаресті, який завершив російсько-турецьку війну 1806—1812.

Бухарестський мирний договір

Кордони Османської імперії після підписання Бухарестського мирного договору
Тип мирна угода
Підписано 28 травня 1812
Місце Бухарест
Підписанти Кутузов Михайло Ілларіонович, Laz Ahmed Pashad, Російська імперія і Османська імперія
Сторони Російська імперія
 Османська імперія

Причини укладання

Усвідомлюючи небезпеку неминучої війни з Французькою імперією, російський уряд відмовився від далекосяжних планів приєднати до Російської імперії Дунайські князівства.

3 квітня (22 березня) 1812 року імператор Олександр I зажадав від головнокомандувача російської «Молдавської армії» генерала від інфантерії графа Михайла Кутузова негайно укласти мир, погоджуючись на кордон по річці Прут до впадіння її в Дунай. Дипломатичну підтримку забезпечував посол Російської імперії у Османській імперії Андрій Італинський.

23 (11) травня Кутузов доповів імператору про узгодження спірних питань, наступного дня було парафовано попередні (прелімінарні) умови, а 28 (16) травня 1812 року — підписано текст російсько-османського мирного договору.

Договір

Договір складався з 16 пунктів.

  • Стаття 1-а проголошувала стан миру «між обома високими імперіями».
  • Стаття 2-а обіцяла амністію учасникам бойових дій.
  • Стаття 3-я визнавала чинність попередніх російсько-турецьких трактатів і конвенцій.
  • Стаття 4-а підтверджувала 1-у статтю прелімінаріїв (тимчасові рішення): «Осяйна Порта Оттоманська відступає і віддає російському імператорському двору землі, розташовані на лівому березі Пруту з фортецями, містечками, поселеннями й житловими спорудами; середина ж річки Прут буде кордоном між обома високими імперіями». Кілійське гирло дельти Дунаю проголосили спільним, торговельні кораблі Російської імперії могли плавати по всій течії Дунаю, військові — лише до впадіння в нього річки Прут. Цим давня українська земля Хотинщина й українці, що проживали на всій території дністровсько-прутського межиріччя, прилучилися до основного масиву етнічних українських земель, а кордони Османської імперії віддалилися від території України.
  • Стаття 5-а засвідчила повернення Османській імперії Молдовського князівства та Валахії, підтверджуючи їх «привілеї».
  • Стаття 6-а зберігала кордони, що існували перед війною на Кавказі.
  • Стаття 7-а містила взаємні гарантії іновірцям.
  • Стаття 8-а надавала сербам автономію й право самостійно збирати податки для султана.
  • Наступні 8 статей регулювали інші питання російсько-турецьких взаємин.

24 (12) червня 1812 року, перебуваючи у Вільно, Олександр I ратифікував Бухарестський мирний договір. За укладення цього договору граф Михайло Кутузов отримав титул «найяснішого князя».

Умови

Російська імперія

  1. встановила новий кордон на річці Прут (замість Дністра);
  2. отримала фортеці Ізмаїл, Кілію, Акерман, Хотин;
  3. отримала право торгового судноплавства по всьому Дунаю до річки Прут;
  4. повернула Османській імперії Анапу, Поті, Ахалкалак, Молдовське князівство, Волощину;
  5. залишила у своєму складі Західну Грузію (крім Поті);
  6. отримала Бессарабію і деякі території Закавказзя;
  7. вперше одержала морські бази на Кавказькому узбережжі Чорного моря.

Османська Імперія

  1. зобов'язувалась надати автономію Сербії.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.