Високий суд Англії та Уельсу

Високий суд Її Величності юстиції в Англії (англ. Her Majesty's High Court of Justice in England, більш відомий як Високий суд Англії та Уельсу, Високий суд Лондона або просто Високий суд) — один з трьох вищих судів Англії та Уельсу разом з Апеляційним та Королівським судом.

Високий суд Англії та Уельсу
High Court of Justice of England and Wales
Будівля суду
Вид Високий суд Англії та Уельсу
Інстанція суд першої інстанції
апеляційної інстанції
Юрисдикція Велика Британія
Заснований 1875
Склад судді призначаються Королевою за рекомендацією Комісії з судових призначень
Суддів 108
Лорд головний суддя Англії та Уельсу лорд Томас
На посаді з 1 жовтня 2013
Розташування Стренд, Вестмінстер, Лондон
Офіційна сторінка (англ.)

Високий суд функціонує як суд першої та апеляційної інстанції у окремих видах справ.

Високий суд (формально Високий суд Її Величності в Англії[1]) керується рішеннями Апеляційного суду, який керується рішеннями Верховного Суду Великої Британії[2].

Судді

Суддів Високого суду Лондона призначає монарх за рекомендацією членів Комісії з судовим призначень. Головою суду є Лорд головний суддя Англії та Уельсу[3][4].

Відділення

Високий суд має три відділення – Суд королівської лави (Відділення королівської лави), Суд лорда-канцлера (Канцлерське відділення) та Сімейне відділення. Відділення Високого суду не є окремими судами, але вони мають кілька відмінностей у процедурі і практиці відповідно до їхніх компетенцій. Хоча у конкретних видах справ, що віднесені до відповідного відділення в залежності від його компетенції, кожне відділення може здійснювати юрисдикцію Високого суду. Однак, розгляд справи невідповідним судом може призвести до накладення штрафу.

Суд королівської лави

Відділення королівської лави (англ. Queen's Bench Division) є найбільше відділення Високого суду. У 2013 році в нього входили 72 з 108 суддів Високого суду[5]. Це відділення розглядає всі цивільні справи, які потрапляють до високого суду, але не віднесені прямо до юрисдикції одного з двох інших відділень[6]. У статусі апеляційної інстанції суд переглядає рішення судів графств у цивільних справах та рішення магістратських судів у кримінальних справах.

У складі Відділення королівської лави утворені три спеціальних суду[7].

Крім того, в складі відділення утворений так званий Адміністративний суд, який являє собою підрозділ, що займається переглядом рішень нижчих судів і розглядом скарг на дії адміністративних органів.

Суд лорда-канцлера

Канцлерське відділення (англ. Chancery Division) уповноважена розглядати суперечки з трастами, з корпоративного права та спадкового права, деякі земельні суперечки. У складі відділення утворені: Рахункова палата, Економічний суд, Патентний суд і Судова палата.

Патентний суд і Судова палата розглядають, відповідно, суперечки, пов'язані з інтелектуальною власністю, корпоративні суперечки, в тому числі банкрутство[8].

Сімейне відділення

Сімейне відділення (англ. Family Division) був створений у 1971 році, і має цивільну юрисдикцію, до якої відносяться питань, що стосуються спадщини, медичний догляд, розлучення та опікунства над дітьми. Крім того, суд приймає рішення за апеляціями на постанови судів у сімейних справах (англ. Family Courts)[9].

Особливість роботи цього відділення полягає у тому, що в термінових випадках засідання можуть бути проведені у будь-який час доби, в тому числі й по телефону[10].

Право Англії та Уельсу

стаття про
Суди Англії та Уельсу

Див. також

Примітки
  1. Schedule 1 of the Interpretation Act 1978(англ.)
  2. Фонд Європейського права лорда Слинна Англійська система правосуддя.
  3. Supreme Court Act 1981(англ.)
  4. Senior Courts Act 1981(англ.)
  5. Gillespie, A. The English Legal System. — Oxford University Press, 2013. — P. 197. — ISBN 0199657092.(англ.)
  6. Queen's Bench Division: Work(англ.)
  7. Courts of the Queen's Bench Division(англ.)
  8. The Chancery Division: Work(англ.)
  9. High Court: Family(англ.)
  10. Gillespie, A. The English Legal System. — Oxford University Press. — P. 199. — ISBN 0199657092.(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.