Висоцька Ганна Григорівна

Аня Висоцька народилася в місті Козятин Вінницької області в родині Григорія Антоновича Висоцького.

Дівчинку рано стала захоплюватись авіацією. Її старший брат Яків працював інструктором з парашутного і планерного спорту в дорожньо-транспортній раді ТСОАВІАХІМ. Його розповіді приводили сестру в захват. З чотирнадцяти років Аня почала займатися планеризмом, часто бувала на парашутній вишці. Вона твердо вирішила стати льотчицею.

Закінчивши в 1937 році середню школу, поїхала до тітки в Єреван. Там Ганна влаштувалася працювати бібліотекарем і вступила на пілотне відділення Єреванського аероклубу. Теоретичний курс закінчила на відмінно. Тривалий час відпрацьовувала льотну майстерність на практиці. Стала льотчиком-інструктором і збиралася вступати в авіаційний інститут, але невдовзі почалася війна.

У 1941 році Ганна Висоцька пішла на фронт. Разом з нею були зараховані до лав Червоної армії три її брати — Яків, Антон і Леонід. Додому повернувся тільки Яків.

Висоцька була зарахована до 145-ї окремої авіаескадрильї, що виконувала завдання командування зв'язку і базувалася в Тбілісі. Потім перейшла в жіночий 46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаційний полк. Стала льотчицею в ланці Марини Чечньової.

У складі 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку встигла зробити 19 бойових вильотів.

Ганна Висоцька була збита в ніч на 1 серпня 1943 року. Загинула разом зі штурманом Галиною Докутович. У цю ж ніч загинули Валентина Полуніна з Глафірою Каширіною, а також екіпажі Рогової і Крутової.

Льотчиці поховані в братській могилі села Руське Кримського району Краснодарського краю[1].