46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаційний полк (СРСР)

На підставі наказу НКО СРСР № 0099 від 08.10.41 року в жовтні того ж року почалось формування трьох жіночих авіаційних полків: 586-го винищувального, 587-го бомбардувального і 588-го нічного бомбардувального. Формування полку проводилось відповідно до штату № 015/186. Навчання новостворених полків проводилось у місті Енгельс[1].

До травня 1942 року формування і підготовка, в цілому, були завершені й 23 травня полк вилетів з Енгельса на фронт. З 27 травня полк увійшов до складу 218-ї нічної бомбардувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Південного фронту. На озброєнні полку перебували літаки По-2.

Полк почав бойову роботу, завдаючи ударів по німецьких військах на півдні Донбасу в районі річки Міус, де розгорілася запекла битва за підступи до Кубані і Північного Кавказу. Перший бойовий виліт три екіпажі полку здійснили 8 червня 1942 року. При виконанні першого ж бойового завдання у полку з'явились перші втрати — від вибуху ворожого снаряду загинув один екіпаж: Л. Ольховська і В. Тарасова. Наступної ночі всі 20 екіпажів полку піднялись у повітря й здійснили перший масовий наліт на ворога.

В ході боїв удосконалювалася бойова виучка і льотна майстерність дівчат. Щоночі вони робили по декілька вильотів на бомбардування ворога, доводячи бойове навантаження до максимальної межі. До літа 1944 року екіпажі літали без парашутів, воліючи замість них брати з собою зайві 20 кілограмів бомб.

За успішні бойові дії при прориві сильної оборонної смуги «Блакитна лінія» на Таманському півострові полк отримав почесне найменування «Таманський». Наказом НКО СРСР № 64 від 8 лютого 1943 року полк був перетворений у 46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаційний полк.

При прориві оборони противника на річці Нарев поблизу Варшави за одну ніч полк здійснив 324 бойових вильоти.

За роки війни чисельність особового складу полку зросла зі 112 до 190 осіб, а кількість бойових машин — від 20 до 45 літаків. Полк завершив свій бойовий шлях, маючи 36 бойових літаків.

За час своєї бойової діяльності льотчиці полку здійснили 23672 бойових вильоти, скинули на ворога 2902980 кг бомбового вантажу і 26000 ампул з горючою рідиною. За неповними даними на бойовому рахунку полку 17 знищених і пошкоджених переправ, 9 залізничних ешелонів, 2 залізничні станції, 46 складів з боєприпасами та пальним, 12 цистерн з пальним, 1 літак, 2 баржі, 76 автомашин, 86 вогневих точок, 11 прожекторів. У розташуванні ворога було викликано 811 пожеж, 1092 вибухи великої сили. Оточеним радянським військам льотчиці скинули 155 мішків з боєприпасами та продовольством. Літаки полку напрацювали 28 676 годин у повітрі.

15 жовтня 1945 року полк був розформований, а більшість дівчат — демобілізовані.

Євдокія Бершанська (зліва), Марія Смирнова (стоїть) і Поліна Гельман

• Командир полку:
  • Бершанська Євдокія Давидівна, капітан, гвардії майор, гвардії підполковник (з 02.12.1941 до кінця війни)
• Військовий комісар, заступник командира з політичної частини:
  • Рачкевич Євдокія Яківна, батальйонний комісар, гвардії майор (з жовтня 1941 до кінця війни)
• Заступник командира з льотної частини:
  • Амосова Серафима Тарасівна, гвардії капітан, гвардії майор (з грудня 1942 до кінця війни)
• Начальник штабу полку:
  • Фортус Марія Олександрівна (жовтень 1941 — лютий 1942)
  • Ракобольська Ірина В'ячеславівна, лейтенант, старший лейтенант, гвардії капітан, гвардії майор (з лютого 1942 до кінця війни)

• Почесна назва Таманський — Наказ ВГК СРСР від 09.10.1943 року — за відзнаку в боях за визволення Таманського півострову.
• Орден Червоного Прапора — Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.04.1944 року — за участь у визволенні Феодосії.
• Орден Суворова III ступеня — за визволення Білорусі.

Поштовий конверт до 40-річчя формування полку. 1982 рік.

Шведський павер-метал гурт Sabaton присвятив полку пісню «Night Witches» із альбому «Heroes».

• Аронова Р. Е. «Ночные ведьмы». — М.: Советская Россия, 1969.
• Голубева-Терес О. Т. «Ночные рейды советских летчиц. Из летной книжки штурмана У-2. 1941—1945». — М.: Центрполиграф, 2009. ISBN 978-5-9524-4276-4
• Дрягина И. В. «Записки летчицы У-2. Женщины-авиаторы в годы Великой Отечественной войны. 1942—1945». М.: Центрполиграф, 2007. ISBN 978-5-9524-3041-9
• Литвинова Л. Н. «Летят сквозь годы». — М.: Воениздат, 1975.
• Магид А. С. «Гвардейский Таманский авиационный полк». — М.: ДОСААФ, 1960.
• Ракобольская И. В., Кравцова Н. Ф. «Нас называли ночными ведьмами. Так воевал женский 46-й гвардейский полк ночных бомбардировщиков». — М.: Изд-во МГУ, 2005. ISBN 5-211-05008-8
• Чечнева М. П. «Повесть о Жене Рудневой». — М.: ДОСААФ, 1974.
• Чечнева М. П. «Боевые подруги мои». — М.: ДОСААФ, 1975.
• Чечнева М. П. «Небо остается нашим». — М.: Воениздат, 1976.
• Чечнева М. П. «„Ласточки“ над фронтом». — М.: ДОСААФ, 1984.

• На сайті «Авиаторы Второй мировой»(рос.)
• Фотографії літаків і льотчиць 46 ГНБАП(рос.)
• Коротка історія 46-го гвардійського НБАП(рос.)