Вихор Олександр Олександрович
Олександр Олександрович Вихор (біл. Алякса́ндар Алякса́ндравіч Віхо́р; 1995 — 12 серпня 2020, м. Гомель, Білорусь) — білоруський активіст, учасник протестів проти фальсифікацій на президентських виборах в Білорусі 2020 року.[2]
Олександр Олександрович Вихор | |
---|---|
Алякса́ндар Алякса́ндравіч Віхо́р | |
Народився |
14 лютого 1995[1] Гомель, Білорусь |
Помер |
12 серпня 2020[1] (25 років) м. Гомель, Білорусь ·умисне вбивство |
Поховання | Костюковка |
Країна | Білорусь |
Національність | білорус |
Життєпис
Смерть
Вихора затримали в день виборів, 9 серпня, коли він збирався на побачення з дівчиною. Його кинули в автозак, але він встиг надіслати SMS своїй родині. Йому стало зле після побиття в автозаку. За словами свідка: «Він був у страшному стресі, пітнів, переживав, весь час просив медичної допомоги, на нього ніхто не звертав уваги. Коли нас повезли із суду в СІЗО, йому було дуже погано, він знову звернувся за допомогою, зателефонував мамі і татові. Тоді поліція, або хто вони, конвой або охорона, обприскали його перцевим спреєм. Нас вивели, його залишили в автозаку самоті. Я тільки чув, як вони запитували: «А це що робити?», а він відповів: «Нехай вмирає»[3].
Пізніше хлопчика визнали божевільним і доставили до психіатричної лікарні, але там відмовився госпіталізувати його[4]. Звідти його доставили до лікарні у стані клінічної смерті, але було вже пізно — він помер.
13 серпня, за словами сестри загиблого Ольги, слідчий повідомив родині, що Олександр помер від передозування. Родичі були шоковані такою заявою: мовляв, Саша навіть не палив. В кінці смерті, яку дала 15 серпня, сказано, «причина смерті з'ясовується»[5].
Спочатку слідчий сказав батькам, що їхній син передозував наркотики, хоча пізніше інший слідчий вибачився за ці слова, оскільки офіційна експертиза виявила, що ні алкоголю, ні наркотиків в крові Олександра Вихора не було[4].
16 лютого 2021 року Управління Слідчого комітету по Гомельській області повідомило, що причиною смерті гомельця стали «захворювання серцево-судинної системи, які раптово загострилися».[4] На цій підставі СК відмовився порушувати кримінальну справу за фактом смерті Вихора.[4] Також було зазначено, що у зв’язку зі смертю «в чиїхсь діях не було встановлено жодного злочину», незважаючи на те що лікарі зафіксували ушкодження тіла Олександра Вихора: травми, гематоми, переломи ребер та грудини.[4]
Поховання
Олександра Вихора поховали 16 серпня на цвинтарі в Костюковці. ДАІ не пускала автобуси, організовані для людей, які бажали приїхати на похорон до Костюковці. Родичі кажуть, що у Олександра були зламані ребра[3].
Реакція
17 вересня 2020 року Європейський парламент у резолюції, схваленій абсолютною більшістю депутатів, закликав до «незалежного та ефективного розслідування» пов'язаної з протестами смерті Олександра Вихора.[6]
26 листопада 2020 року Європейський парламент у своїй резолюції, схваленій абсолютною більшістю депутатів, закликав до «швидкого, ретельного, неупередженого та незалежного розслідування» вбивств під час протестів у Білорусі, зокрема Олександра Вихора.[7]
Див. також
Примітки
- http://belapan.com/archive/2020/08/13/media_gomel1308/
- Борисевич, Катерина (15 серпня 2020). «Мой сын не умер, он погиб ни за что». В Гомеле скончался 25-летний парень, которого задержали на улице (рос.). TUT.BY. Процитовано 29 вересня 2020.
- Пад Гомлем разьвітваюцца з Аляксандрам Віхрам, які загінуў пасьля затрыманьня АМАПам, Радіо Свобода, 16-08-2020
- Гамяльчук, якога этапавалі ў адным "стакане" з Віхорам: У Сашы пачаўся псіхоз, каб яго супакоіць, да нас пырснулі пярцовы газ (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 26 березня 2021. Архів оригіналу за 27 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
- Родным памерлага ў Гомлі пратэстоўца аддалі заключэньне аб яго сьмерці, Радіо Свобода, 15-08-2020
- Европарламент принял резолюцию по Беларуси и вмешательству России (рос.). Radio France Internationale. 17 вересня 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 17 лютого 2021.
- Санкции, международное расследование преступлений. Европарламент принял новую резолюцию по Беларуси (рос.). TUT.BY. 26 листопада 2020. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.